4 липня
Міжнародний день дельфінів-полонених
З огляду на існування по всьому світу дельфінаріїв, ця дата є дійсно актуальною для дельфінів і біорізноманіття. На жаль, до цієї не вельми приємної дати приєднується і Україна. Адже лише в 2009 році на території сухопутної частини України було відкрито шість дельфінаріїв. Не кажучи вже про дельфінарії на узбережжі Чорного і Азовського морів, які, тим не менш, не завжди відповідають біологічним потребам дельфінів.
Дельфінів в дельфінаріях з абсолютною впевненістю можна назвати полоненими. Адже ці дельфіни спеціально чи випадково (під час ловлі риби) виловлені браконьєрами, а, отже, розлучені зі своїми стаями і родинами. А дельфіни - це високоорганізовані морські ссавці з власною мовою, які групуються у стаї і мають родини. Пораненого дельфіна стая ніколи не кине в морі, існують дельфініхи-акушерки, та навіть представників інших видів дельфіни часто рятують, виносячи на берег. У браконьєрських сітях частина дельфінів гине, частина ріже плавці, через потрапляння води до дихального клапану починається пневмонія, дельфін відчуває шок.
7 липня, п’ятниця
День працівника природно-заповідної справи
Розмах, з яким наша сучасна цивілізація навчилася освоювати оточуючі нас землі, по істині може вразити всяку уяву. Вирубати тисячі гектарів лісу, організувати який-небудь кар’єр або влаштувати грандіозне будівництво, видобуток руди або мінералів в промислових масштабах, освоїти степ, рівнину, гірські комплекси, водойми або що-небудь ще - не питання. Досить «обгрунтованої доцільності», «команди з верху», бюджетних асигнувань. Все інше, - технології, людські ресурси та техніка вже на підході. Місяць, рік, два і дика природа відступає. З нею відступає і крихка рівновага, яке встановлювалося в природі століттями і тисячоліттями. Чи правильно це, чи виправдовує досягнута мета всі ці втрати, якими доводиться жертвувати нам заради сьогочасної вигоди?
Як би там не було, але парадокс полягає в тому, що часто, щоб зупинити розбурханий запал сучасних «благодійників» доводиться йти на крайні заходи. Обмежувати і лімітізіровати, забороняти і штрафувати, приймати цілу низку актів на законодавчому рівні і в буквальному сенсі ховати неосвоєні подібною діяльністю землі в організованих заповідниках та природоохоронних парках, залучаючи для цього додаткові зусилля, кошти і грамотних фахівців.
Зараз однозначно вже можна сказати, що зусиллями працівників природно-заповідної справи вдалося в значній мірі зберегти від руйнування багато унікальних природних комплексів, сприяючи збереженню біологічного розмаїття та протидіючи екологічному розоренню багатьох регіонів. Це ще далеко не перемога, це всього лише один крок, так як жадібність і політична короткозорість подібні гігантському жорнову, який нещадно розкручується з кожним днем і здатний в лічені хвилини поглинути всіляки, навіть добуті з великими труднощами і сміливі досягнення.
З метою підтримки природно-заповідної справи, враховуючи істотний внесок фахівців та професіоналів, не байдужих людей до сьогодення та майбуття стану нашої природи, на підтримку ініціативи Міністерства охорони навколишнього природного середовища, 18-го серпня 2009-го року Президентом України, згідно Указу № 629/2009 встановлено професійне свято працівників природно-заповідної справи, який тепер щорічно відзначається 7 липня.
У цей День проект DilovaMova.com приєднується до привітань, на адресу всіх працівників природоохоронних організацій та заповідників України! Бажаємо Вам успіхів і впевнених досягнень! Здоров’я Вам і радості! Вітаємо зі святом працівника природно-заповідної справи!
7 ЛИПНЯ.
Свято Івана Купала 2017: історія і традиції святкування
Івана Купала - одне з найбільш древніх і містичних слов'янських свят. Відзначають Івана Купала в ніч з 6 на 7 липня.
Свої витоки свято Івана Купала, або Іванов день бере ще з часів язичництва. Спочатку цей день був присвячений язичницькому богу Купалі. Але після християнізації Київської Русі назва цього дня доповнилося ім'ям Іоанна Хрестителя (Предтечі), день народження якого збігався з купальським святом.
День Івана Купала раніше припадав на день літнього сонцестояння і випадав на 24 червня. Після введення нового стилю літочислення дата пересунулася на 7 липня. Саме в цей день свято відзначають і в наш час.
Свято Івана Купала відзначають не тільки в Україні, але також також у Польщі, Білорусії, Росії та країнах Прибалтики. Івана Купала вважається днем молоді та кохання. Згідно з легендою, в цю ніч грали весілля Купала та Марени, що символізувало поєднання двох стихій - води і вогню, чоловічого і жіночого начал.
З давніх-давен день Івана Купала був пов'язаний з різними ритуалами, обрядами, традиціями і повір'ями.
© Kalinovskiy/Depositphotos
Івана Купала: традиції та обряди
У ніч на Івана Купала молодь стрибає через багаття, дівчата плетуть вінки і ворожать на судженого, всі веселяться і шукають загадковий цвіт папороті.
З ранку в день Івана Купала було прийнято купатися в річках і озерах, щоб очистити і душу, і тіло. Однак багато людей вважали, що робити цього не варто, оскільки в такий містичний день на дно може потягти водяний.
Одна з найзнаменитіших і таких, що дійшли до наших днів, традицій - стрибати через вогнище на Івана Купала. Такі багаття вважалися очисними: люди водили хороводи навколо вогню і стрибали через нього. Закохані пари намагалися перестрибнути багаття разом, взявшись за руки, вважалося, що після цього життя стане щасливішим, а любов - міцнішою.
Іноді через купальські багаття проганяли домашню худобу, щоб уберегти тварин від мору. Також люди вірили, що якщо в ніч на Івана Купала в багатті спалити сорочку хворої дитини, вона одужає якнайшвидше.
Молоді дівчата, які ще не зустріли свого судженого, на свято Івана Купала ворожили на любов. Вони плели вінки з польових квітів і трав, ставили на них запалені свічки, і пускали такий вінок у воду.
© Kalinovskiy/Depositphotos
Вважалося, що якщо вінок одразу ж йшов на дно, то, на жаль, коханий розлюбив дівчину. Якщо вінок пристав до берега і не рухається, в цьому році на весілля розраховувати не варто. А якщо вінок поплив далеко, а свічка не гасне, дівчину чекає зустріч з тим єдиним і щасливе довге життя.
Ще один обряд, що привертає долю, виглядав так: дівчата, які мріяли скоріше вийти заміж, в ніч на Івана Купала роздягалися наголо і тричі оббігали житнє поле. Люди вірили, що така красуня обов'язково насниться своєму майбутньому чоловікові, і скоро він її знайде.
Звичаї Івана Купала пов'язані не тільки з вогнем і водою, але також і з травами. Квіти і трави, зібрані на свято Івана Купала, сушили і берегли. Такі трави вважалися цілющими, ними обкурювали хворих і нещасних, проганяли всяку нечисть і використовували для інших обрядів.
© Wassiliy/Depositphotos
Головною купальської травою вважалась папороть, таємничий цвіт якої в ніч на Івана Купала йшли шукати найсміливіші юнаки. Вважалося, що опівночі цвіт папороті з'являється тільки на декілька секунд і одразу ж зникає. У того, хто знайде чаклунську рослину, збудуться всі бажання, він буде щасливим, здоровим і багатим.
Протягом свята Івана Купала всі веселилися, водили хороводи і співали, влаштовували застілля. Молодь могла без докорів сумління гуляти всю ніч і не соромитися докорів старшого покоління. Наші пращури раділи цьому дню і вірили, що купальські обряди допоможуть їм захистити свій дім і близьких, зміцнити здоров'я і попросити у долі щастя.
Незважаючи на те, що більшість сучасних людей сприймають Івана Купала як ще один привід вибратися на природу і відпочити, не варто забувати про справжній сенс свята і про глибокий зв'язок наших предків з природою.
9 липня, неділя
День рибалки
Багато хто з нас, особливо особи чоловічої статі, люблять посидіти де-небудь за вудкою в спокійній обстановці, сподіваючись при цьому на хороший улов. Для деяких рибалку не можливо замінити ні походом в театр, кіно чи прогулянкою в парку. Любителі риболовлі завжди знають свою справу, або, принаймні, знаходять в ньому величезний відпочинок для душі і пристойний заряд бадьорості для тіла, але що можна сказати про тих, хто займається цим на професійному рівні?
Робота професійних рибалок - це не проста праця. Вона часто пов’язана з прямими ризиками і навіть в нашій сучасності, при досить розвинених технологіях вилову, ніхто не може дати гарантій, що все пройде гладко.
Сама професія рибалки є однією з найстародавніших, затребуваних і шанованих професій у світі. За даними проекту DilovaMova.com, в СРСР Професійне свято рибалки офіційно було встановлено ще в 1968 році Указом Президії Верховної Ради від 1 листопада і стало святкуватися в другу неділю липня. Це в свою чергу послужило зміцненню престижу цієї професії і справило великий поштовх у розвитку рибальства в усьому Радянському Союзі. У деяких, особливо приморських регіонах Радянського Союзу, рибальство міцно зайняло одну з провідних позицій серед промислових галузей.
В Україні, після розпаду СРСР, День рибалки був додатково закріплений Указом Президента України від 22 червня 1995 року за № 464/95 і досі носить свою назву "День рибалки".
У День рибалки стало доброю традицією проводити різноманітні конкурси та змагання не тільки серед професійних рибальських бригад, а й серед простих любителів рибної ловлі. Це свято не має обмежень по статі або віку і часто об’єднує цілі сім’ї, подаючи привід для гарного і приємного проведення часу на природі, в колі друзів або однодумців. В цей день вітають не тільки всіх, хто поєднав своє життя з цією складною і романтичної професією, а також тих, для кого заняття риболовлею є спортом чи хобі, особливим станом душі чи способом злиття з природою. Рибалки - це особливе, своєрідне братство, яке складається з людей різних занять і віків, це не тільки азарт, але і можливість зануритися у роздуми, і просто гордість, яку може подарувати рибалці його вдалий улов.
В 2017 році День рибалки припадає на 9 липня.
11 липня, вівторок
Всесвітній день шоколаду
З найдавніших часів, шоколад використовувався, як напій. Перші сліди його активного вживання, за свідченням археологів, належать ще до 19-го століття до нашої ери. Вони були виявлені на тихоокеанському узбережжі штату Чьяпас, Мексика. В Європу він потрапив після 16-го століття нашої ери. Є думка, що 7 липня 2015 року минуло рівно 465 років з тих пір, як шоколад з’явився в Європі. Однак альтернативний погляд на цю тему не упускає і безпосереднього відношення Христофора Колумба та його сина Фердинанда, які зіткнулися з какао-бобами в четвертій місії Колумба до Америки 15 серпня 1502. Тоді йому і його екіпажу вдалося захопити якесь торгове судно, в котрому серед інших товарів для торгівлі виявилися і какао-боби. Втім, можливо не настільки важливий цей факт, як те, що популярність напою з какао в Європі виникла тільки після відповідного схвалення суспільства, яке помітило його привабливість. Крім того шоколад дуже корисний.
Всесвітній день шоколаду або World Chocolate Day відзначається щорічно 11 липня або 7 липня на заході Європи.
Це свято виникло у Франції в 1995 році. День шоколаду швидко набув популярності і був підтриманий в Німеччині, Італії, Швейцарії, інших країнах як всередині Європейського союзу і за його межами.
У цей день проводяться різноманітні фестивалі та заходи, присвячені цьому чудовому продукту.
Наукою встановлено той факт, що в шоколаді є елементи, які сприяють як відпочинку, так і психологічному відновленню. Темні сорти шоколаду сприяють викиду ендорфінів - так званих гормонів щастя, які впливають на центри задоволення, покращуючи настрій і підтримуючи тонус організму. Так само існує гіпотеза, що шоколад володіє «протираковим» ефектом і здатний сповільнювати процеси старіння. На жаль вчені одностайно констатують той факт, що шоколад сприяє збільшенню маси тіла, але це аж ніяк не є його недоліком. Шоколад багатий поживними речовинами, в тому числі жирами, а значить і калоріями.
Існує думка, що першими навчилися робити шоколад ацтеки. Основною сировиною для виробництва шоколаду є какао-боби.
11 липня
Всесвітній день народонаселення.
У 1989р. Рада керуючих Програми розвитку ООН (ПРООН) рекомендувала відзначати 11 липня як Всесвітній день народонаселення (рішення ПРООН 89/46). Ведучи відлік від 11 липня 1987р., коли чисельність населення світу перетнула позначку 5 мільярдів мешканців, цей День має на меті загострити увагу на невідкладності та важливості питань, пов'язаних з народонаселенням, зокрема, в контексті планів і програм загального розвитку та необхідності пошуків розв'язання цих проблем.
14 ЛИПНЯ 2017 РОКУ.
САМООСВІТНЯ РОБОТА
ВЧИТЕЛЯ
БІОЛОГІЇ ТА ХІМІЇ
ПЛЯСЕЦЬКОЇ ЯНИ СЕРГІЇВНИ.
ПЛЯСЕЦЬКОЇ ЯНИ СЕРГІЇВНИ.
РЕЄСТРАЦІЯ ДЛЯ УЧАСТІ
У КОНФЕРЕНЦІЇ.
Онлайн-конференция:
“Образовательные технологии
в современной школе”
Регистрация→
| |||||||||
| |||||||||
Марина Курвитс, Таллин
Михаил Кушнир , Москва
20 ЛИПНЯ 2017 РОКУ.
Всероссийская педагогическая
онлайн-конференция:
“Образовательные технологии в
современной школе”
Докладчики конференции
Марина Курвитс, Таллинобразовательный блогер и докторант Института цифровых технологий Таллинского университета.Тема: Перевернутый класс: что, как и зачем?Докладчики конференции
Михаил Кушнир , Москваэксперт «Лиги образования», в прошлом — советник управления Департамента образования, один из ответственных за разработку модели массового внедрения электронных журналов в Москве.Тема: Мифы и реальности электронных школьных журналов.Докладчики конференции
Сергей Золотухин, КурскДоцент кафедры НПО государственного университета Российской Федерации. Образовательный блогер, практик в сфере электронного обученияТема: Онлайн-обучение в практике современного учителя.Докладчики конференции
Георгий Аствацатуров, АрмавирКандидат исторических наук, руководитель научно-исследовательского центра внедрения информационно-образовательных технологий при Армавирском государственном педагогическом университете, образовательный блогер.Тема: Как обеспечить интерактивность цифровыми инструментами?
СЕРТИФІКАТ ЗА УЧАСТЬ У
КОНФЕРЕНЦІЇ.
Поделиться с коллегами:
ТЕСТЫ
https://mega-talant.com/school/tests
26.07.2017
https://mega-talant.com/school/conference/vserossiyskaya-pedagogicheskaya-onlayn-konferenciya-obrazovatelnye-tehnologii-v-sovremennoy-shkole?
26.07.2017
ЗАПИСЬ И МАТЕРИАЛЫ КОНФЕРЕНЦИИ
“ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫЕ ТЕХНОЛОГИИ В ШКОЛЕ”
Всероссийская педагогическая онлайн-конференция: “Образовательные технологии в современной школе”
Программа онлайн-конференции:
1. Состояние традиционных технологий и методик образования.
2. Перевернутый класс: что, как и зачем? (Марина Курвитс)
3. Мифы и реальности электронных школьных журналов. (Михаил Кушнир)
4. Онлайн-обучение в практике современного учителя. (Сергей Золотухин)
5. Как обеспечить интерактивность цифровыми инструментами? (Георгий Аствацатуров) 6. Развитие технологий в обучении: тенденции и прогнозы.
1. Состояние традиционных технологий и методик образования.
2. Перевернутый класс: что, как и зачем? (Марина Курвитс)
3. Мифы и реальности электронных школьных журналов. (Михаил Кушнир)
4. Онлайн-обучение в практике современного учителя. (Сергей Золотухин)
5. Как обеспечить интерактивность цифровыми инструментами? (Георгий Аствацатуров) 6. Развитие технологий в обучении: тенденции и прогнозы.
Кому1977m2@rambler.ru
26 июля, 09:57
10 августа
18:00 (МСК)
60 минут
Лист МОНУ
від 09.08.2017 № 1/9-436
"Щодо методичних рекомендацій про
викладання навчальних предметів у
загальноосвітніх навчальних закладах
у 2017/2018 навчальному році"
Додаток
до листа Міністерства
освіти і науки України
від 09.08.2017 р. № 1/9-436
Географія
З цього року в 6-9-х класах географія вивчатиметься за оновленою навчальною програмою, затвердженою наказом МОН України від 07.06. 2017 № 804.
До навчальної програми внесено зміни, пов’язані з навчанням учнів використовувати знання і вміння, отримані в процесі навчання, для вирішення повсякденних проблем і життєвих ситуацій, забезпечення успішної самореалізації в соціумі, облаштування особистого життя, формуванням в учнів потреби у неперервній освіті. Тому зміст навчального матеріалу з географії визначено з огляду на потреби особистості у повсякденному житті та майбутній професійній діяльності. Програма спрямована на формування предметних і ключових компетентностей, що робить зміст освіти прикладним.
Основні зміни в навчальній програмі визначені в Пояснювальній записці і спрямовані на реалізацію компетентністного потенціалу предмета, корекції мети і основних завдань шкільної географії, особливостей реалізації наскрізних тем засобами географії. Відповідно оновлено структуру і зміст навчальної програми.
Зміст шкільної географічної освіти відображає комплексний підхід до вивчення географічного середовища в цілому і його просторової диференціації в умовах різних територій і акваторій Землі. Такий підхід дозволяє розглядати природні, економічні і соціальні чинники, що формують і змінюють навколишнє середовище, в їх рівноправній взаємодії. Це найбільш ефективний шлях формування системи геоекологічних, геоекономічних, соціокультурних поглядів, цінностей, відносин учнів не тільки на емоційному, а й на раціональному рівні. Таким чином, в основу змісту навчального предмета покладено значення географічного середовища для життя і діяльності людини й суспільства. Зміст шкільної географічної освіти формує в учнів основи географічного простору на місцевому, регіональному і глобальному рівнях, а також вміння правильно орієнтуватися в просторі.
Зміст навчального матеріалу предмета, що розміщений у центральній колонці таблиці, забезпечує формування ключових компетентностей, які визначають очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів (знаннєвий, діяльнісний та ціннісний компоненти) і створюють «канву» вмінь, що є основою для успішної самореалізації учнів. Тому «Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів» є головними при підготовці вчителя до уроку.
У правій колонці прописані наскрізні змістові лінії, які є засобом інтеграції ключових та загально предметних компетентностей навчальних предметів. Змістові лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність» реалізуються під час вивчення певних розділів та тем через підбір відповідної інформації, дидактичних матеріалів та використання різних методів навчання, реалізації проектів і досліджень. Роль окремих курсів географії за наскрізними лініями різна і залежить від змісту курсу і від того, наскільки він пов’язаний з конкретною наскрізною темою.
Так, зокрема в курсі «Загальна географія» 6 класу основні завдання першого систематичного курс нового шкільного предмета залишаються незмінними. Відкориговано очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів: знаннєвий, діяльнісний та ціннісний компоненти.
Особливістю даного курсу є його насиченість загальними географічними поняттями, що складають основу теоретичних знань. Формування загальних понять в учнів здійснюється за допомогою вивчення конкретних об’єктів і явищ, у першу чергу наявних у своїй місцевості.
Розпочати вивчення географії в 6 класі доцільно з обґрунтування значення географічних знань для життя і діяльності людини. Учні повинні розуміти, для чого вони вивчають географію, вміти користуватися основними джерелами географічних знань.
Значної уваги у викладанні початкового курсу географії вимагає формування у школярів предметних умінь, які відносяться, головним чином, до роботи з картою, іншими джерелами інформації, до опису об’єктів і явищ на основі спостережень, читання графіків, діаграм тощо.
Програмою передбачено також виконання 8 практичних робіт та 2 досліджень.
Наскрізні змістові лінії реалізуються через соціально значимі
надпредметні теми курсу, що сприяють формуванню в учнів уяви про природу і суспільство в цілому та розвивають здібності застосовувати отримані знання в різних життєвих ситуаціях.
надпредметні теми курсу, що сприяють формуванню в учнів уяви про природу і суспільство в цілому та розвивають здібності застосовувати отримані знання в різних життєвих ситуаціях.
Реалізація наскрізної змістової лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток»пов’язана з формуванням в учнів:
готовності до оцінки наслідків діяльності людини щодо природного середовища; різних форм діяльності екологічного змісту: підготовку повідомлень про антропогенні ландшафти і природоохоронні об’єкти свого краю, інформування про них населення своєї місцевості (створення листівок, екологічних знаків, брошур, розміщення інформації на сайті навчального закладу тощо), участь у заходах з охорони довкілля, які проводяться у школі, населеному пункті та регіоні, країні;
уміння застосування знань у справі охорони природи; оцінку значення та впливу природних компонентів для життя та діяльності людини;
навичок безпечної поведінки в умовах несприятливих фізико-географічних явищ та процесів.
Наскрізна змістова лінія «Громадянська відповідальність» сприятиме формуванню:
ставлення учня як громадянина до природи; уміння захищати природу;
уміння працювати в групі над географічними дослідженнями та проектами на засадах співробітництва;
способів діяльності та моделі поведінки, що задовольняють власні інтереси та не порушують права інших громадян;
активної природоохоронної діяльності у своїй місцевості.
Наприклад, при виконанні дослідження «Розробка міні-проекту з утилізації побутових відходів» через формування відповідального ставлення до власної діяльності у складі малої групи, учні розуміють роль лідера й виконавця певної ролі, вміють розділити між собою завдання, що сприятиме успіху групи у виконанні проекту та його презентації.
Наскрізна змістова лінія «Здоров’я і безпека» забезпечить:
застосовування знань про лікарські й отруйні рослини, тварин на прикладі природних комплексів своєї місцевості;
формування установок на раціональне, здорове та безпечне харчування й безпечну поведінку під час навчальних екскурсій і польових досліджень;
виявлення та розуміння впливу метеорологічних чинників на стан здоров’я людини;
розуміння значення для здоров’я людини мінеральних лікувальних та столових вод.
Наскрізна змістова лінія «Підприємливість та фінансова грамотність»забезпечить здатність учнів представляти себе і свої досягнення; вести розрахунки, приймати рішення; планувати і розробляти заходи щодо утилізації побутових відходів у своєму населеному пункті та інші проекти що сприяють оздоровленню середовища.
Курс «Материки та океани» в 7 класі продовжує задану логіку предмета географія у змістовній і компетентнісній частинах. При вивченні фізико-географічних особливостей материків і океанів важливо забезпечити формування знань про вплив природних умов на господарську діяльність населення конкретних країн. Особливу увагу на уроках з даного курсу рекомендується приділяти питанням, що розкривають географічні та культурно-історичні особливості народів різних материків, регіонів і країн світу, які багато в чому визначаються їх взаємодією з середовищем існування, адаптацією до різних природних умов території. З цією метою доцільно включати в зміст уроків загальнокультурного плану, використовувати в характеристиці населення регіонів і країн такі поняття, як матеріальна і духовна культура, спосіб життя, типи міст, національний характер, національні символи, національні традиції, природні та культурні пам’ятники.
Діяльнісний і ціннісний компоненти значною мірою забезпечується виконанням 13 практичних робіт та 4 досліджень. Більшість практичних робіт виконуються з використанням різноманітних тематичних карт атласу та контурних карт. Уміння працювати з різними за змістом картами є одним із найважливіших показників якості підготовки учнів під час вивчення цього курсу.
Змістові лінії у 7 класі орієнтовані на:
Змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток»:
розуміння про взаємозв’язки компонентів природи; вплив людини та її діяльності на планетарні природі комплекси; дотримання екологічної етики щодо поведінки людини в природі; значення природоохоронних територій для збереження унікальних ландшафтів Землі; значення Червоної книги;
формування знань про небезпечні природні об’єкти та явища в різних частинах світу та дотримання правила безпечної поведінки;
Змістова лінія «Громадянська відповідальність»:
аналіз інформації щодо світових явищ і процесів, зв’язків України з іншими країнами із широкого кола джерел;
уміння формулювати обґрунтовану думку щодо суспільних проблем, критично мислити;
роботу в групі над географічними дослідженнями та проектами на засадах співробітництва;
толерантне ставлення до культурних надбань та традицій народів світу.
Змістова лінія «Здоров’я і безпека»:
усвідомлення значення санітарно-гігієнічних умов проживання та харчування для збереження життя і здоров’я людей (зокрема на прикладі країн, що розвиваються);
розуміння важливості профілактичних заходів під час закордонних подорожей до країн з високою ймовірністю епідемій;
формування знань про небезпечні природні об’єкти та явища та їх вплив на життя людини.
Наприклад, після вивчення «Теми 1. Форма і рухи Землі» учні мають вмітиоцінювати і характеризувати наслідки добового і річного рухів Землі на життя й діяльність людини та на основі цих умінь змоделювати оптимальний режим життя відповідно до добових та річних циклів (ритмів).
Змістова лінія «Підприємливість та фінансова грамотність»:
формування умінь розв’язувати елементарні економічні проблеми та уміння об’єднуватись для досягнення і реалізації спільної мети;
командний стиль роботи під час виконання навчальних проектів і досліджень.
Важливим принципом побудови змісту курсу географії у 8 класі «Україна у світі: природа, населення» – є краєзнавчий. Особливістю даного курсу є інтеграція фізико- та суспільно-географічних складників під час вивчення природних комплексів, населення України та свого регіону з урахуванням уже здобутих знань про природу материків і океанів, населення країн світу з курсу географії, що вивчався в 7 класі.
Програмою передбачено виконання 11 практичних робіт та 8 досліджень. Вони спрямовані на розвиток умінь та навичок роботи з картами та іншими джерелами географічної інформації; виявлення зв’язків природи і суспільства в межах України, їх взаємного впливу, що сприятиме подальшому розвитку в учнів навчально-пізнавальної компетенції і формуванню ціннісно-смислової та соціально-професійної компетентності.
Наскрізні змістові лінії у курсі «Україна у світі: природа, населення» для учнів 8 класу орієнтовані на:
змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток»:
усвідомлення впливу життєдіяльності людини на природі комплекси України; дотримання правил поведінки людини в природі; значення природоохоронних територій для збереження унікальних ландшафтів України; значення Червоної та Зеленої книг України;
формування стилю поведінки у зонах екстремальних природних явищ, екологічного лиха, техногенного забруднення, а також на природоохоронних територіях.
Наприклад, при вивченні розділу «Природні умови і ресурси України» учніобґрунтовують зміни природних умов внаслідок інтенсивного природокористування,оцінюють наслідки використання людиною природних багатств України та розуміють і пропонують шляхи їх розв’язування;
змістова лінія «Громадянська відповідальність»:
формування полікультурної поведінки, що відповідає принципам моралі та чинному законодавству України, громадянській позиції щодо збереження природи України;
розвиток умінь працювати в групі над географічними дослідженнями та проектами на засадах співробітництва, розуміти нагальність поставленого завдання, вибудовувати аргументацію;
поваги до національної історії, культури, мови, традицій, гордості за розвиток вітчизняної географічної науки;
змістова лінія «Здоров’я і безпека»:
розуміння того, що здоров’я найвища цінність для кожної людини та суспільна цінність, свідому мотивацію щодо ведення здорового способу життя, відповідальності за власне життя і здоров’я;
формування безпечної поведінки в навколишньому середовищі і в екстремальних (надзвичайних) ситуаціях (під час навчальних екскурсій та польових досліджень);
організацію успішної навчальної роботи зі створення здоров’язбережуваних умов;
змістова лінія «Підприємливість і фінансова грамотність»:
раціональне використання ресурсів (навчальних, природних та ін.) для створення цінності, одержуючи задоволення;
розвиток уміння планувати свою діяльність, що визначає пріоритети і етапи, важливі для досягнення їхніх цілей (на прикладі вивчення природи, населення у своєму регіоні);
уміння оцінювати переваги і ризики альтернативних варіантів і зробити вибір, що виражає їхні преференції на прикладі досліджень проблем, пов’язаних з екологічною ситуацією у своїй місцевості.
Завершується географічна освіта учнів в основній школі в 9 класі курсом «Україна і світове господарство». У 2017-2018 навчальному році вивчення географії в 9 класі здійснюватиметься за новою програмою, мета якої ознайомити учнів з основними тенденціями розвитку національного та світового господарства й визначення місця України в сучасному світі.
Курс «Україна і світове господарство» (9 клас) розрахований на 52 години (1,5 год. на тиждень). Він включає Вступ і чотири розділи ( Розділ І. Національна економіка та світове господарство, Розділ ІІ. Первинний сектор господарства, Розділ ІІІ. Вторинний сектор господарства, Розділ ІV. Третинний сектор господарства, Розділ V. Глобальні проблеми людства).
У програмі відкориговано положення, що відображають питання економічної географії. Це викликано впровадженням в економічну і статистичну практику загальнодержавного класифікатора України «Види економічної діяльності» (КВЕД). Раніше використовувався загальносоюзний класифікатор галузей народного господарства (ЗКГНГ), який діяв з 1976 по 2003 рр. Класифікатор видів економічної діяльності відрізняється від класифікатора галузей, перш за все, самим об’єктом класифікації: якщо ЗКГНГ групує галузі, які перебувають на окремому балансі підприємства, що виробляють однорідну продукцію, то КВЕД групує конкретні види економічної діяльності. Сучасний КВЕД України відповідає Класифікації видів економічної діяльності Статистичної Комісії Євросоюзу. Остання чинна редакція документа була прийнята у 2010 році. Саме новий класифікатор дозволяє одержувати більш точну і об’єктивну інформацію за видами економічної діяльності в будь-якому необхідному розрізі і враховувати перетворення, які відбуваються в економіці країни. Він також відкриває можливість для порівняльного аналізу структури економіки України відповідно до міжнародних стандартів та визначати її місце у світі.
Тому перехід до огляду господарства за секторальною моделлю і видами економічної діяльності (КВЕД) є важливим і актуальним. Це дає можливість показати сучасну реальну картину розміщення виробництва і надання послуг, відійти від шаблонного наслідування старих схем опису економіки країни. Замість віртуальних економічних районів розглядаються реальні існуючі економічні зв’язки в різних видах діяльності. Акцентовано увагу на розкритті особливостей технології виробництва головних видів промислової продукції України, що дозволяє зрозуміти виробничі ланцюги та їх територіальний прояв. Основна мета, для якої був створений КВЕД – це визначення коду для різних видів економічної діяльності для підприємців, які займаються різними видами виробничої і невиробничої діяльності. За цими даними державні органи можуть формувати певну статистику і прогнози економічного розвитку в країні. Такий підхід до подання економічних реалій буде сприяти формуванню компетенції з напрямків економічної діяльності, основ розміщення виробництва і збуту вітчизняної продукції та усвідомлення важливості економічних відносин зі світом і місце України у цих міжнародних економічних зв’язках, а в майбутньому при виборі виду діяльності використати набуті знання.
Важлива роль у вивченні курсу географії «Україна і світове господарство» належить краєзнавчому принципу навчання, який дозволяє організувати освітній процес на безпосередньому сприйнятті досліджуваних об’єктів. Шкільне краєзнавство активізує навчальний процес, підвищує самостійну діяльність учнів, їх інтерес до науки, що є важливою умовою успішності в навчанні. Воно сприяє формуванню в дітей географічних навичок і умінь. Під час занять учні застосовують на практиці набуті знання, закріплюють їх і переводять у навички. Пізнання свого краю зміцнює любов до своєї малої Батьківщини. У регіональному курсі широко використовуються міжпредметні зв’язки, що дозволяє формувати цілісний образ регіону і вирішувати ряд завдань. Системний підхід слугує цілісному сприйняттю структури, територіальних зв’язків регіону. Комплексний підхід дозволяє розглядати територіальні системи в єдності природних і соціально-економічних процесів. Значна роль регіонального курсу у долученні учнів до пошуково-дослідницької діяльності, розвитку творчих здібностей, стимулюванні інтересу, формуванні позитивної інформації до навчання, професійній орієнтації і соціалізації.
Ефективність навчання географії багато в чому залежить від того, наскільки добре учні вміють працювати з підручником, що є важливим інструментом самоосвіти. Зміст географічного тексту важко зрозуміти і правильно оцінити без опори на карту, без долучення статистичних матеріалів, тому при організації роботи з підручником необхідно враховувати цю особливість. У процесі пояснення нового навчального матеріалу вчителю доцільно залучати статистичну інформацію, представлену у вигляді діаграм, картограм, таблиць, графіків з метою конкретизації досліджуваних теоретичних положень. Кожен об’єкт має не тільки якісні, а й кількісні характеристики. Кількісні показники надають об’єкту, явищу чітку визначеність, забезпечують доказовість та аргументованість положень. Завдання вчителя при роботі зі статистичним матеріалом – навчити учнів розуміти мову статистичних даних, оперувати ними, наводити їх як доказ, використовувати в якості аргументів та ілюстрації певних положень. Не вся статистика підлягає запам’ятовуванню, а лише важливі, ключові кількісні показники. Але з будь-яким показником повинна проводитися певна робота. Потрібно навчити школяра розуміти кількісні показники, пояснити, яким чином вони розраховуються, навчити вибирати необхідні показники, зіставляти дані, робити висновки, узагальнення, формувати теоретичні узагальнення і висновки в результаті аналізу цифрових даних. При роботі з статистичними даними звертається увага на одиниці виміру. Кількісні характеристики в шкільній географії виражаються в абсолютних показниках (т, км, кВт/год) і у відносних величинах (відсотках, частках). Останні найбільш наочно характеризують об’єкти, явища і краще запам’ятовуються, ніж абсолютні величини. Відносні показники менш схильні до змін.
Курс має чітко визначену практичну спрямованість, яка реалізується в ході виконання практичних робіт (7), аналітичних завдань та чотирьох досліджень. Зміст практичних робіт спрямований на розвиток умінь і навичок роботи з географічними картами та іншими джерелами інформації.
Завдання курсу реалізуються шляхом формування ключових компетентностей та через наскрізні змістові лінії. Зокрема, реалізація змістової лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» зорієнтована на:
формування цілісної наукової картини світу, адекватного розуміння особливостей розвитку сучасного світу;
розуміння єдності та гармонії між природним середовищем, розвитком матеріального виробництва та рівня зростання соціальних стандартів населення в умовах сталого розвитку;
уміння застосовувати знання під час прогнозування наслідків впливу людини на природу, визначення правил власної поведінки в сучасних умовах навколишнього середовища та територій техногенного забруднення;
вміння робити висновки про місце України у вирішенні глобальних проблем людства;
змістова лінія «Громадянська відповідальність»:
прийняття індивідуальних та колективних рішень, враховуючи інтереси та потреби громадян, представників певної спільноти, суспільства та держави;
готовність брати участь у громадській природоохоронній діяльності і нести відповідальність за свої дії та вчинки;
формування споживчої поведінки, орієнтованої та національного виробника; раціонального ресурсоспоживання на побутовому, регіональному, національному та глобальному рівнях;
усвідомлення глобальної взаємозалежності та особистої відповідальності під час вивчення світової економіки та національного господарства;
змістової лінії «Здоров’я і безпека»:
формування знань про безпечність товарів та послуг, споживачами яких є школярі; ціннісного ставлення до життя і здоров’я сприяння їх фізичному, психічному, соціальному і духовному розвитку;
розуміння переваг та можливих ризиків використання генетично-модифікованих продуктів;
застосовування знань для оцінки можливих позитивних і негативних наслідків сучасних біотехнологій в АПК;
висловлювання суджень щодо можливостей використання генетично модифікованих продуктів;
змістова лінія «Підприємливість і фінансова грамотність»:
уміння генерувати ідеї й ініціативи щодо проектної діяльності, ефективного використання природних ресурсів; прогнозування впливу географії на розвиток технологій, нових напрямів підприємництва;
оцінювання можливостей для організації підприємницької діяльності у своїй місцевості;
планування діяльності своєї та групи, щодо можливих нових видів бізнесу в регіоні.
Наприклад, після вивчення «Теми 5. Виробництво тканин, одягу, взуття» учнірозуміють вплив працересурсного та споживчого чинників на розвиток текстильного, швейного, взуттєвого виробництва та аналізують особливості розміщення зазначених виробництв, а через реалізацію наскрізної змістової лінії «Підприємливість та фінансова грамотність» порівнюють ціни аналогічних видів продукції різних виробників, пояснюють їх відмінності з урахуванням вартості сировини, робочої сили, обладнання, курсу валют тощо.
Орієнтація шкільної географічної освіти на компетентнісний підхід передбачає посилення її практичної спрямованості, що вимагає пильної уваги педагогів до проблеми формування вмінь як одного з основних компонентів у змісті географічної освіти.
Практичні роботи, передбачені програмою, виступають найважливішим засобом посилення практичної значущості шкільної географії і є обов’язковими для виконання учнями. Практична робота визначається як діяльність, спрямована на застосування, поглиблення і розвиток знань в комплексі з формуванням необхідних для цього умінь. Особливістю організації освітнього процесу з географії є зв’язок практичних умінь і теоретичних знань, які формуються одночасно.
При проведенні практичних робіт, спрямованих на розвиток, поглиблення й застосування теоретичних знань у комплексі з формуванням необхідних для цього умінь і навичок важливо враховувати методичні особливості навчальних і тренувальних робіт, основна функція яких – формування умінь, відпрацювання прийомів навчальної діяльності, а також підсумкових робіт, основна функція яких – контролююча.
Тренувальні практичні роботи виконуються учнями в класі під керівництвом вчителя або за наданим зразком з використанням інструктивних карток, пам’яток, індивідуально, у парі або групі. Закріплення і вдосконалення вмінь може проходити не тільки в класі, але і в формі домашнього завдання, результати якого обговорюються в класі. За виконання навчальних і тренувальних робіт можна виставляти оцінки вибірково з урахуванням виконаного обсягу і якості роботи.
Підсумкові практичні роботи виконують контролюючу функцію, вони виконуються учнями в класі самостійно і обов’язково оцінюються вчителем.
Доцільно на міських, районних, міжшкільних методичних об’єднаннях вчителів визначати перелік підсумкових практичних робіт з географії (4 з кожного курсу навчання).
При підготовці до проведення практичної роботи особливу увагу необхідно звернути на організацію кожного її етапу: визначення місця на уроці для практичної роботи, джерел знань з урахуванням її змісту, форму відображення результатів діяльності учнів. Окремі роботи краєзнавчого характеру (наприклад, практична робота № 5 «Складання графіка зміни температури повітря, опадів, рози вітрів, їх аналіз» в VIкласі) вимагають попереднього збору необхідних матеріалів учнями.
Практичні роботи можуть виконуватися на різних етапах уроку. Тривалість практичних робіт встановлюється вчителем залежно від ступеня складності, кількості завдань та специфіки відповідної теми.
Програмою передбачено виконання досліджень, тематика яких може бути змінена вчителем у рамках вивчення відповідної теми. При виборі теми дослідження рекомендується враховувати регіональні особливості, навчально-методичне забезпечення та матеріально-технічне оснащення освітньої діяльності. Із запропонованої тематики досліджень учень за бажанням вибирає 1-2 дослідження (впродовж року) та виконує його індивідуально або у групі. Результати дослідження презентуються й оцінюються вчителем.
«Посилення» практичної спрямованості курсу передбачає не тільки виконання практичних робіт і досліджень, а й використання методів, прийомів і технологій спрямованих на формування умінь школярів. У навчальному процесі необхідно постійно застосовувати способи практичного навчання школярів роботі з аналізу різних джерел географічної інформації (планів, схем місцевості, карт, статистичних матеріалів, геоінформаційних ресурсів), що і становить специфіку методики навчання географії в школі.
З метою визначення відповідності результатів навчальної діяльності школярів вимогам державного стандарту та навчальної програми проводиться тематичне оцінювання. При здійсненні тематичного оцінювання перевіряється ступінь засвоєння учнями матеріалу теми або кількох тем з виставленням оцінок у класний журнал. Оцінка навчальних досягнень у порівнянні з традиційною системою оцінювання повинна бути більш змістовною, диференційованою та об’єктивною.
В основній школі в процесі вивчення географії використовуються предметні навчально-методичні комплекси (НМК), що включають: підручник, посібник для вчителя, робочий і перевірочний зошит, практикуми, матеріали на цифрових носіях, атласи, контурні карти, дидактичні картки, календарі погоди тощо.
Під час вивчення курсу географії в 9 класі «Україна і світове господарство» будуть використовуватись підручники, що успішно пройшли конкурсний відбір проектів підручників для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів і були вибрані загальноосвітніми навчальними закладами для використання. Їх перелік затверджено наказом МОН від 04.05.2017 № 670 до видання за кошти державного бюджету.
Кожен підручник з географії для 9 класу має свої особливості викладення змісту навчального матеріалу, дидактичні засоби посилення змістовних ліній, форми забезпечення компетентнісного підходу та організації інтерактивної навчально-пізнавальної діяльності учнів.
«Географія» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Пестушко В.Ю., Уварова Г.Ш., Довгань А. І.) в-во «Генеза». Особливий акцент у підручнику робиться на формування в учнів соціально-економічної компетентності через чітко визначені базові поняття про суспільну географію та особливості розвитку сучасного господарства в Україні та світі, ознайомлення дев’ятикласників зі структурою світового господарства та її відображенням в економіці України, найважливішими глобальними проблемами людства. Для формування соціально-економічної та інших компетентностей у підручнику реалізовано принцип практичної спрямованості навчального матеріалу. Практичне наповнення підручника представлене в рубриках: «Географічний інтерактив», «Дослідження», «Практична робота». Представлені в цих рубриках завдання сприятимуть формуванню у школярів вмінь аналізувати економічні, соціальні й екологічні процеси та явища на глобальному, регіональному й локальному рівнях; визначити місце України в світовій економіці, роль міжнародного співробітництва у розв’язанні глобальних проблем людства.
Особливо актуальним є зміст рубрики «Географічний інтерактив», оскільки пропонує учням самостійно (або під керівництвом учителя) здійснити аналіз карт, діаграма, схем, а також звернутися до офіційних сайтів окремих міжнародних організацій, міністерств і відомств в інституційній системі України для отримання найсвіжішої інформації, проаналізувати певні картографічні матеріали в режимі он-лайн або узагальнити статистичні дані.
Рубрика «Дослідження» спрямована на проведення тих досліджень, що окреслені в навчальній програмі. У ній розкривається в ненав’язливій формі мета досліджень і пропонуються основні шляхи (кроки) їх виконання. Такий підхід буде сприяти пробудженню інтересу до цих завдань і розвитку творчості та самостійності у школярів
«Географія» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Бойко В. М., Дітчук І. Л., Гринюк Т. А., Смаль І. В., Харенко І.М.) видавництво«Підручники і посібники». У підручнику подано навчальний контент із курсу «Україна і світове господарство» що сприяє реалізації компетентнісного підходу у навчанні. Зміст підручника та його методичний апарат має виражену практико орієнтовану спрямованість, сприяє розвитку самостійної діяльності й формуванню вмінь взаємодіяти з іншими учнями. У підручнику висвітлено географічні особливості національної економіки України її місце на тлі загальноєвропейського і світового простору.
Автори намагалися якнайповніше відобразити новітні зміни у національній економіці України і світовому господарстві, щоб підручник став орієнтиром у багатоманітному інформаційному полі. Підручник має зручну навігаційну систему, що включає внутрішньотекстові і позатекстові позначення (символи, кольорові і шрифтові виділення), що допомагають швидко орієнтуватися. Структура і методичний апарат підручника «працюють» так, що формування якнайбільшого обсягу знань не виступає головною метою навчання. Додатковий матеріал у вигляді окремих рубрик створює ситуації вільного вибору, тобто посилює мотиваційну функцію підручника, а отже – й інтерес до вивчення географії. Такими рубриками є:
· «Подорож у слово» – традиційна для всієї лінійки підручників рубрика, що містить тлумачення термінів і слів іншомовного походження;
· «Україна у просторі і часі» та «Світ у просторі і часі» – дві рубрики, що вміщують відомості, що розширюють і поглиблюють знання з теми;
· «Рекорди України» і «Рекорди світу» – подано інформацію про рекордні економіко-географічні показники, об’єкти і явища.
Ілюстративний ряд, а для економічної географії це здебільшого діаграми, схеми, картосхеми, у яких закладено статистичну інформацію, і меншою мірою світлини та малюнки, створюють виразний візуальний супровід до текстового матеріалу.
У підручнику запропоновано систему запитань і завдань різного рівня складності, що має крок за кроком активізувати розумову діяльність учнів, розвивати їхнє логічне мислення й формувати компетентності.
«Географія» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Гілецький Й.Р., Сливка Р.Р., Атаманюк Я.Д.,
Чобан Р.Д.) видавництво «Ранок». Підручник реалізує мету й завдання навчального курсу, зберігаючи структуру та послідовність змісту навчальної програми, поєднанням основного, додаткового текстів та позатекстових компонентів.
Чобан Р.Д.) видавництво «Ранок». Підручник реалізує мету й завдання навчального курсу, зберігаючи структуру та послідовність змісту навчальної програми, поєднанням основного, додаткового текстів та позатекстових компонентів.
Важливими для сприйняття навчального матеріалу є таблиці, фотографії, структурні схеми, діаграми, картосхеми. Поряд із малюнками під рубрикою «Чи відомо вам, що…» розміщено цікаві факти, що стосуються теми, доповнюють її, привертають увагу до питань, що можуть стати для учнів предметом творчого пошуку.
Рубрика «Закріплюємо знання» допоможе учневі чіткіше усвідомити те, що має зрозуміти, запам’ятати у процесі опрацювання начального матеріалу, а рубрика «Застосовуємо знання, працюємо творчо» спрямована на самостійне творче застосування здобутих знань, формування висновків на основі аналізу фактичного матеріалу тощо. Відповідно до навчальної програми в підручнику запропоновані алгоритми виконання всіх практичних робіт та наведені деякі фактичні дані для їх виконання.
У словнику подані основні терміни та поняття, які зустрічаються в підручнику та можуть знадобитися учням під час вивчення або повторення матеріалу.
«Географія» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Гільберг Т. Г., Савчук І. Г., Совенко В. В.), УОВЦ «Оріон».
Підручник повністю реалізує зміст курсу «Україна і світове господарство». У ньому укладено 22 нові авторські карти, 30 схем, 25 таблиць, 84 малюнки, які дозволяють учням навчитись географічному мисленню та розкривають суть головних процесів та явищ, що мають місце в економіці України та в її взаємодії зі світом. Переважна більшість авторських карт укладено на основі нових (2015 р.) статистичних даних підприємств та організацій, що дозволило показати реальний стан і територіальне розміщення відповідних господарських об’єктів та процесів. Серія карт за видами економічної діяльності логічно доповнена картою «Первинний і вторинний сектори господарства» на форзаці підручника.
Нові теми, такі як особливості технології виробництва певних товарів, розкрито технологічними схемами відповідних сучасних діючих підприємств, а на картах показано виробничі ланцюги, що дозволяють усвідомлювати існуючі залежності у господарському розвитку різних частин світу та України. Для кращого розуміння специфіки розміщення та функціонування видів транспорту та підприємств енергетики укладено таблиці переваг і недоліків кожного з них.
Методичний апарат підручника спрямований на формування умінь аналізувати процеси і явища, що відбуваються в Україні і світі, самостійно отримувати необхідну інформацію і працювати з нею, вирішувати проблемні і творчі завдання. Він орієнтований на активізацію пізнавальної діяльності учнів, як індивідуальної, так і групової, розвиває навички самостійної роботи з навчальним матеріалом та реалізує проблемний підхід у навчанні. Компетентнісно-орієнтовані запитання і завдання різних типів і рівнів складності призначені для роботи зі схемами, ілюстраціями, графічними матеріалами, картами. У підручнику поновлено економіко-географічні задачі які сприяють формуванню математичної, фінансової та підприємницької компетентності.
У рубриках «Відкриваємо Україну», «Світові можливості» розкрито основні відомості про нові підприємства та організації за кожним видом економічної діяльності, що постали в останні роки як в Україні, так і в світі.
Для усвідомлення зв’язків між темами, які вивчаються, і реальним життям розроблено рубрику «Міцні знання – стратегічне мислення» кейси якої сприятимуть розвитку навиків самостійної роботи і виявленню творчого потенціалу учнів. Вони містять дискусійні питання, рольові ігри, цитати з офіційних публікацій за темами, що розглядаються. Завдання пропонують учням генерувати власні ідеї щодо обґрунтованого вирішення відповідних проблем. Це сприяє набуттю життєвих компетентностей школярів.
У підручнику подано тематику практичних робіт і досліджень та алгоритм їх виконання. Нові терміни й поняття, що передбачені навчальною програмою, подані наприкінці підручника в Покажчику юного економ-географа, де також розміщено рубрику «Додатки».
«Географія» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів(авт. Довгань Г. Д., Стадник О. Г.) видавництво «Ранок». Концептуальна особливість підручника – спрямованість на організацію самостійної діяльності учнів, розкриття їх творчих здібностей, дослідницьких навичок і навичок життєзабезпечення. Авторський девіз – «просто про складне». Особлива увага у змісті підручника приділяється компетентнісній орієнтованості, яка реалізується як у змісті завдань, так і в методичному апараті. Зокрема, у здатності застосовувати вивчене в різноманітних навчальних та життєвих ситуаціях, висловлювати власні судження, обґрунтовувати їх, здійснювати логічні міркування, формулювати висновки. Завдання репродуктивного рівня (рубрика «Запитання та завдання для самоперевірки») спонукають учнів прочитати текст, знайти інформацію на карті, розтлумачити поняття. Завдання під рубриками «Працюємо в групах», «Дослідження», «Практична робота» відповідають дослідницькому рівню діяльності. На цьому етапі аналізуються, порівнюються, зіставляються декілька компонентів підручника (текст, карти, діаграми, графіки, таблиці) з метою виявлення закономірностей, установлення прямих та зворотних зв’язків. Рубрики «Поміркуйте», «Набуваємо практичних навичок», «Працюємо самостійно» дають можливість перетворювати навчання на дійсно творчий процес, допомагають побачити географічні закономірності навколо себе.
«Географія» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Кобернік С.Г., Коваленко Р.Р.), видавництво «Абетка». Підручник є своєрідним дидактичним комплексом, у якому реалізуються основні навчально-виховні ідеї географічної освіти в 9 класі. У ньому міститься досконалий методичний апарат, що допомагає виконати програмні практичні роботи й здійснити дослідження, спрямовує учнів на творчий самостійний пошук.
Матеріал підручника оптимально структурований, що досягається за допомогою рубрик «Пригадайте», «Перевір себе», «Для допитливих», «Теми для досліджень і міні-проектів», «Практичні роботи», «Помічник в Інтернеті».
У його змісті наявні належної якості авторські картосхеми, структурні схеми, діаграми і графіки. У вигляді таблиць узагальнюються матеріали з окремих питань, подаються сучасні статистичні дані. На форзацах підручника вміщено 8 тематичних карт України.
«Географія» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Масляк П.О., Капіруліна С.Л.), видавництво «Аксіома». Своїм підручником автори намагалися залучити учнів до інтерактивної співпраці з метою активізації та використання географічних знань, які учні вже мають та особистісного життєвого досвіду кожної дитини, яка вивчатиме географію вже четвертий рік поспіль. Зробити це допомагають наступні рубрики: «Подумайте, ви це знаєте!», «Знайдіть на карті в шкільному навчальному атласі», «Дайте відповідь на запитання», «Виконайте практичне завдання». Переважна більшість завдань та вправ підручника мають міжпредметне навантаження і піднімають питання, які вивчаються крім географії у шкільних курсах історії України та світу, біології, хімії, фізики, економіки, літератури тощо. Для розв’язання окремих завдань учні використовуватимуть математичні та лінгвістичні знання (з англійської, французької, німецької мов там, де залучено додаткову наукову та популярну інформацію з відповідних офіційних міжнародних сайтів).
Зміст, обсяги, рівень складності тексту підручника та поданих у ньому самоосвітніх і саморозвивальних завдань та вправ відповідає вимогам діючої програми та охоплює усі розділи матеріалу навчальної дисципліни. Він спрямований на формування в учнів відповідних загальнонавчальних та предметних компетентностей, розвитку творчих здібностей, індивідуального підходу до розв’язання дослідницьких завдань, формування навичок роботи в колективі та розвитку нестандартного мислення.
«Географія» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Надтока О. Ф., Топузов О. М.), УОВЦ «Оріон». Підручник повною мірою розкриває теми курсу географії 9 класу – «Україна і світове господарство». Відображає сучасні тенденції географічної освіти – особистісно-зорієнтований, діяльнісний, профорієнтаційний і компетентнісний характер навчання. Відповідає положенням оновленої чинної навчальної програми. Містить інформацію про особливості національної економіки та світового господарства, їх секторальну структуру та її складові. Значну увагу приділено глобальним проблемам людства та шляхам їх розв’язання. Переконує, що економіка України – це невід’ємна складова світового економіко-географічного організму. Має блочну структуру, що дає змогу учням швидко орієнтуватися в ньому і виділяти потрібні частини інформації. Створює основу для розуміння економічних процесів і виробничих технологій. Містить систему «живих» ілюстрацій та тематичних карт, які супроводжуються завданнями пошукового та творчого змісту. Завдання структуровані як за характером навчальної діяльності, так і за рівнями складності. Дозволяє учням вибудувати свою освітню траєкторію вивчення географії. Спрямовує на самостійне формування ключових і предметної компетентностей учнів. Створює передумови для того, щоб вони стали успішними.
Для поглибленого вивчення географії в 9 класі пропонується використовувати підручник «Географія для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням географії» (авт. Масляк П. О., Капіруліна С. Л.), видавництво «Ранок».Залучення учнів до інтерактивної співпраці у процесі вивчення курсу пропонується авторами підручника через використання методичного апарату, а саме: рубрик «Скористайтеся атласом», «Дайте відповідь на запитання», «Виконайте практичне завдання» тощо, які дадуть можливість дев’ятикласникам висловити власне ставлення до проблем, що порушуються на уроках, відшукати в них міждисциплінарний та міжпредметний зміст, проявити себе в ролі дослідника, розширити світогляд тощо.
Зміст, обсяги, рівень складності тексту підручника та поданих у ньому самоосвітніх і саморозвивальних завдань та вправ відповідає вимогам діючої програми та охоплює усі розділи навчальної дисципліни. Він спрямований на формування в учнів відповідних загальнонавчальних та предметних компетентностей і компетенцій, розвитку творчих здібностей, індивідуального підходу до розв’язання дослідницьких завдань, формування навичок роботи в колективі та розвитку нестандартного мислення.
У 2017/2018 навчальному році, при вивченні географії в 10-11 класах будуть використовуватись навчальні програми, затвердженими наказом МОН України від 14 липня 2015 р. № 826.
Навчальні програми розміщено на офіційному веб-сайті МОН України (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html).
При організації навчального процесу у старших класах доцільно акцентувати увагу на засвоєнні знань, освоєнні умінь і навичок, які є базовими для формування географічної культури. Доцільно звернути увагу на готовність школярів застосовувати знання для пояснення і об’єктивної оцінки різноманітних природних, соціально-економічних, геоекологічних процесів та явищ. Якість викладання географії багато в чому залежить від забезпеченості уроку необхідними настінними картами, якість географічних знань учнів – від картографічної грамотності. Використання картографічного методу пізнання дозволяє вивчити структуру географічних явищ, закономірностей, їх просторового розміщення, взаємозв’язку між об’єктами, їх динаміку.
При організації навчальної діяльності з картою рекомендується відбирати навчальний матеріал відповідно до вимог програми, які не включають другорядні відомості, збільшують навантаження на пам’ять; допомагають зрозуміти систему умовних знаків; використовувати додаткову інформацію (діаграми, статистичні показники, картосхеми), що міститься на карті; урізноманітнити методи роботи з картою.
Необхідну інформацію для практичних, самостійних і творчих робіт, досліджень, навчальних проектів можна отримати за картографічними, енциклопедичними джерелами та використовуючи інформацію офіційних сайтів.
Серед навчальних програм курсів за вибором залишаються важливими і значущими є краєзнавчі курси з вивчення географії рідного краю та інші навчальні програми перелік яких розміщено у «Списку навчальних програм, підручників та посібників для загальноосвітніх навчальних закладів, яким надано гриф Міністерства освіти і науки України або схвалення для використання у загальноосвітніх навчальних закладах». Для ефективної організації навчального процесу необхідною умовою є використання також додаткової літератури, атласів та географічних карт (стінних, електронних, контурних тощо). Перелік навчальних програм та посібників, які можуть бути використані при вивчені географії постійно оновлюється, друкується в щорічному інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України та розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки (www.mon.gov.ua) та веб-сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (www.imzo.gov.ua).
Для розвитку інтересу до предмета, виховання в учнів відповідального ставлення до прийняття рішень, навчання прогнозуванню власного впливу на навколишній світ доцільно передбачити проведення занять практичного характеру (семінари, диспути, конференції, дебати, екскурсії, зустрічі, тощо).
Вивчення географії в школі передбачає переосмислення ролі вчителя в освітньому процесі. Зростає роль вчителя як організатора навчальної діяльності учнів на всіх етапах уроку. У зв’язку з цим вчителям доцільно використовувати сучасні методики і технології навчання (інформаційна, проектно-дослідницька, модульна, технологія критичного мислення, диференційованого, особистісно-орієнтованого, проблемного навчання тощо), які передбачають організацію активної навчально-пізнавальної діяльності учнів з освоєння змісту навчального предмета.
З метою забезпечення пізнавальної і творчої активності учнів в освітньому процесі слід ширше використовувати сучасні хмарні технології, застосування яких забезпечить мобільність і актуальність освітніх ресурсів. Хмарне освітнє середовище дозволить без додаткових витрат використовувати сучасну комп’ютерну інфраструктуру, програмні засоби та послуги. Хмарні технології дають можливість залучити до освітнього процесу особисті комп’ютерні пристрої педагогічних працівників, учнів та їх батьків. Для побудови хмарної інфраструктури можна скористатися сервісами Google, DropBox, Box.net, Copy.com, OneDrive та інші.
Суттєву допомогу для підвищення свого фахового рівня та в підготовці до уроків з географії вчителям надають науково-методичний журнал «Географія та економіка у рідній школі» Міністерства освіти і науки України, науково-методичний журнал «Географія в школах України», науково-популярний журнал з природничих дисциплін «Колосок», а також газета «Краєзнавство. Географія. Туризм».
Видавництва пропонують для педагогічних працівників вебінари, майстер-класи, семінари, консультації, з розкладом яких можна ознайомитися на сторінках офіційних сайтів.
Вчителі географії працюють за різними підручниками різних ліній, які відрізняються один від одного методичної концепцією, логікою розкриття змісту, тому пропоновані методичні рекомендації носять загальний характер і не прив’язані до жодного з підручників.
Біологія
У 2017-2018 навчальному році в основній школі завершується перехід на навчальні програми, розроблені відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2011 р. № 1392, і затверджені наказом Міністерства освіти і науки України № 664 від 06.06.2012 року зі змінами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 29.05.2015 № 585.
Відповідно до Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» у поточному році були оновлені навчальні програми для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів.
Таким чином, навчання біології у загальноосвітніх навчальних закладах у 2017/2018 навчальному році здійснюватиметься за такими навчальними програмами:
6-9 класи – Програма з біології для 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804. Програму розміщено на офіційному веб-сайті МОН України (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programi-5-9-klas2017.html);
8 -9 КЛАСИ З ПОГЛИБЛЕНИМ ВИВЧЕННЯМ БІОЛОГІЇ – ПРОГРАМА З БІОЛОГІЇ ДЛЯ 8-9 КЛАСІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ З ПОГЛИБЛЕНИМ ВИВЧЕННЯМ БІОЛОГІЇ, ЗАТВЕРДЖЕНА НАКАЗОМ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ВІД 17.07.2013 № 983. ПРОГРАМУ РОЗМІЩЕНО НА ОФІЦІЙНОМУ ВЕБ-САЙТІ МІНІСТЕРСТВА (HTTP://MON.GOV.UA/ACTIVITY/EDUCATION/ZAGALNA-SEREDNYA/NAVCHALNI-PROGRAMY.HTML );
10-11 КЛАСИ:
РІВЕНЬ СТАНДАРТУ - ПРОГРАМА З БІОЛОГІЇ 10–11 КЛАСІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ: РІВЕНЬ СТАНДАРТУ, ЗІ ЗМІНАМИ, ЗАТВЕРДЖЕНИМИ НАКАЗОМ МОН УКРАЇНИ ВІД 14.07.2016 № 826. ПРОГРАМУ РОЗМІЩЕНО НА САЙТІ МІНІСТЕРСТВА (HTTP://MON.GOV.UA/ACTIVITY/EDUCATION/ZAGALNA-SEREDNYA/NAVCHALNI-PROGRAMY.HTML);
академічний рівень – програма надрукована у збірнику: Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень. – Тернопіль: Мандрівець, 2011. – 128 с., а також розміщенана офіційному веб-сайті Міністерства (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html);
профільний рівень - програма надрукована у збірнику: Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень. – Тернопіль: Мандрівець, 2011. – 128 с., а також розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html).
Усі навчальні програми позбавлені жорсткого поурочного поділу, вчитель може самостійно обирати послідовність розкриття навчального матеріалу в межах одного навчального року, але так, щоб не порушувалась логіка його викладу, змінювати орієнтовну кількість годин, передбачених програмами для вивчення тем або розділів, та час проведення шкільних екскурсій, використовуючи для цього резервні години або години навчальної практики.
Програми факультативів та курсів за вибором з біології та екології,рекомендовані Міністерством для використання у загальноосвітніх навчальних закладах:
7 – 11 класи – Збірник навчальних програм курсів за вибором та факультативів з біології для допрофільної підготовки та профільного навчання. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2009, 2014. – 246 с. Звертаємо увагу, що у 2014 році дію грифа на зазначений збірник програм було продовжено без внесення змін у перелік і зміст програм. Тому у навчальному процесі може використовуватись як збірник програм 2014 року видання так і збірник програм 2009 року видання. Зміст програм курсів завибором і факультативів як і кількість годин та клас, в якому пропонується їх вивчення,є орієнтовним. Учитель може творчо підходити до реалізації змісту цих програм,ураховуючи кількість годин виділених на вивчення курсу за вибором (факультативу),інтереси та здібності учнів, потреби регіону, можливості навчальноматеріальної базинавчального закладу. Окремі розділи запропонованих у збірнику програм можутьвивчатися як самостійні курси за вибором. Слід зазначити, що навчальні програми курсівза вибором можна використовувати також для проведення факультативних занять інавпаки, програми факультативів можна використовувати для викладання курсів завибором.
Відповідно до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 03.04.2012 р. № 409 (в редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 29.05.2014 р. № 664), у всіх загальноосвітніх навчальних закладах(додатки1-3, 5-13) біологія у 6-9 класах вивчається
2 години на тиждень, за виключенням спеціалізованих шкіл з навчанням мовами національних меншин і поглибленим вивченням іноземних мов (додаток 4), в яких у 7 класі на вивчення біології передбачено 1,5 години на тиждень.
2 години на тиждень, за виключенням спеціалізованих шкіл з навчанням мовами національних меншин і поглибленим вивченням іноземних мов (додаток 4), в яких у 7 класі на вивчення біології передбачено 1,5 години на тиждень.
У вечірніх (змінних) загальноосвітніх школах з очною формою навчання (додатки 14-15) біологія вивчається у 6 і 7 класах – 1годину на тиждень, а у 8 і 9 класах – 1,5 години на тиждень. У вечірніх (змінних) загальноосвітніх школах із заочною формою навчання (додатки 16-17) у
6 – 9 класах біологія вивчається 1годину на тиждень.
6 – 9 класах біологія вивчається 1годину на тиждень.
Відповідно до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів IIІ ступеня, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 27.08.2010 р. № 834 (із змінами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 29.05.2014 № 657) біологія в старшій школі вивчається 1,5 години на тиждень на рівні стандарту та академічному рівні і 5 годин на тиждень на профільному рівні.
Варіативна складова Типових планів може використовуватись на підсилення предметів інваріантної складової. Навчальний заклад, враховуючи інтереси учнів, може за рахунок варіативної складової виділити на вивчення біології на академічному рівні/рівні стандарту в 10 та/або 11 класі не 1,5 а 2 години на тиждень. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно і фіксується у календарно-тематичному плані, який погоджується керівником навчального закладу чи його заступником. Учитель записує проведені уроки на сторінках класного журналу, відведених для предмета «Біологія».
Починаючи з 2017/2018 навчального року вивчення біології
у 6-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за навчальною програмою, в яку внесено зміни з урахуванням Концепції Нової української школи, що визначає компетентнісний підхід як основу модернізації змісту загальної середньої освіти.
у 6-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за навчальною програмою, в яку внесено зміни з урахуванням Концепції Нової української школи, що визначає компетентнісний підхід як основу модернізації змісту загальної середньої освіти.
Оновлена програма з біології для 6 – 9 класів забезпечує перехід від предметоцентризму до дитиноцентризму, щоб «теза навчати учня, а не викладати предмет» стала дієвою, а не залишалася гаслом. На підставі компетентнісного підходу, знання мають бути не «мертвим багажем», а ключем до розв’язання проблем, забезпечення успішної самореалізації в соціумі, облаштування особистого життя. Сьогодні неможливо навчити дитину всього, значно важливіше сформувати в неї потребу в неперервній освіті. Тому зміст навчального матеріалу визначено з огляду на корисність, потрібність його за межами школи.
У пояснювальній записці оновленої програми розкрито компетентнісний потенціал навчального предмета «Біологія», його внесок у формування10 ключових компетентностей, визначених Концепцією Нової української школи.
Змінена структура програми орієнтує вчителя на визначальне місце очікуваних результатів навчання. Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів (вимоги щодо рівня їх підготовки), встановлені Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392), є обов’язковим мінімумом для отримання документа про базову середню освіту. Вони задані в діяльнісній формі і є основою для розробки матеріалів для оцінювання результатів навчання, проведення державної підсумкової атестації.
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів поділяються на три складники, що відповідають складникам компетентності: діяльнісний (діяльність/уміння), знаннєвий (знання), ціннісний (ставлення). У результативній частині програм зроблено акцент саме на уміннях і ціннісних ставленнях, що формуються в учнів при вивченні кожної теми. Це дозволяє зосередити увагу саме на діяльнісному підході. До знаннєвого складника, враховуючи пропозиції учителів, що надійшли під час обговорення, включено перелік обов’язкових термінів, якими учень оперуватиме після вивчення кожної теми.
Змістова частина програми є похідною очікуваних результатів навчання. У ній відображенні елементи змісту, які забезпечують формування компетентностей і наскрізні змістові лінії.
У кожній темі програми визначено предметний зміст, що розкриває спільні для всіх навчальних предметів наскрізні змістові лінії: «Екологічна безпека і сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність». Наскрізні змістові лінії є засобом інтеграції навчального змісту і відображають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються у процесі навчання і виховання учнів. Вони в певній мірі корелюють з ключовими компетентностями, опанування яких забезпечує формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку в життєвих ситуаціях. Реалізація наскрізних змістових ліній полягає у відповідному трактуванні навчального змісту тем і не передбачає будь-якого його розширення чи поглиблення вивчення. У пояснювальній записці зазначено, на що орієнтувати учнів кожного класу, а в описі змістових ліній показана дотичність кожної з них щодо формування ключових компетентностей.
У змісті в межах кожної теми виділено до 40 % програмового матеріалу в опційне навчання - цей матеріал виділено у програмі курсивом. Учитель може включати ці питання у навчальній процес у повному обсязі, або частково, обираючи з опцій ті питання, які ввижаються найбільш корисними і доцільними, зважаючи на рівень підготовленості класу, матеріально-технічне забезпечення школи тощо.
Впорядковано вимоги до проектної діяльності: вказано на пріоритет проведення дослідницьких проектів, вилучено теми інформаційних проектів («проектів»-рефератів). Учитель може пропонувати іншу, не зазначену у програмі, тематику проектів. Наведена у програмі кількість годин на вивчення певних навчальних тем є орієнтовною, учитель може її змінювати а також може змінювати послідовність вивчення тем в межах одного навчального року без порушення логіки викладання.
Курс біології дев’ятого класу завершує природознавчий цикл базової загальної середньої освіти і покликаний сформувати у випускників основної школи ключеві компетентності, які забезпечують знання та розуміння фундаментальних принципів біології, осмисленні уміння, сформовані навички, усвідомлене ставлення до вибору шляху подальшого навчання відповідно до своїх інтересів і здібностей.
Основна концептуальна ідея нової навчальної програми з біології для 9 класу загальноосвітніх навчальних базується на реалізації функціонального, системно-структурного та екологічного підходів і передбачає засвоєння знань про живу природу як цілісну систему, що має відповідні рівні організації (молекулярний, клітинний, організмовий, популяційний, екосистемний, біосферний) з притаманними їм ознаками життя. Такий підхід надає можливість розглядати біологічні поняття як приклади вияву загальнобіологічних закономірностей, спрямовувати навчальну діяльність учнів на опанування сутності понять, застосовувати узагальнений підхід для пояснення процесів життєдіяльності, розуміти біологічну картину світу, формувати екологічну, генетичну і гігієнічну грамотність, оцінювати роль знань з біології для суспільного розвитку.
Так, у 9 класі поняття спадковості і мінливості займають одне з центральних місць при вивченні курсу. Знання основ цитології є підґрунтям для виявлення молекулярних основ спадковості і мінливості. Спадкові зміни – мутації – пов’язані зі зміною матеріальних основ спадковості і тому є ключовим механізмом еволюції. Знайомство з особливостями мутаційного процесу забезпечує розкриття творчої ролі природного добору (збереження корисних для організму мутацій у наступних поколіннях). Поняття реалізації спадкової інформації в ході онтогенезу продовжується розвиватися під час вивчення екології у зв’язку з дією зовнішнього середовища на формування організму.
В оновленій програмі біології для 9 класу оптимізовано навчальне, психологічне і фізичне навантаження школяра за рахунок скорочення описового, складного для засвоєння матеріалу, що не має світоглядного і прикладного значення, у тому числі про будову молекул речовин, органоїдів клітини, хімічних основах клітинного метаболізму, формах природного добору; перенесення складних теоретичних понять з основної у старшу школу.
Зміст оновленої програми відображає сучасні уявлення біологічної науки про живу природу, посилена прикладна її спрямованість. Так, у зміст програми 9 класу включено такі актуальні питання сучасної науки, як генетична та клітинна інженерія, генетично-модифіковані організми тощо.
Наскрізна змістова лінія «Здоров'я і безпека» в оновленій навчальній програмі для 9 класу відображена системно в усіх її темах. Це дозволяє розкрити ознаки та причини здоров’я/патології, визначити роль ендогенних та екзогенних чинників, забезпечити набуття учнями діяльнісних здібностей та безпечної поведінки.
Змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» програми розкриває роль факторів зовнішнього середовища, взаємозв’язок зі своїм довкіллям, наслідки порушення умов довкілля для функціонування різних рівнів життя, визначення діяльнісних аспектів подолання екологічних проблем та досягнення збалансованого розвитку.
Вивченням питань, що належать до змістової лінії «Громадянська відповідальність», прагнуть сформувати громадянську позицію щодо збереження заповідних територій як основного чинника збереження біологічного різноманіття, рівноваги у біосфері. Так, до діяльнісного складника очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів теми 8. «Надорганізмові біологічні системи» додано:
- бере участь у природоохоронній діяльності та дотримується екологічної культури в повсякденному житті та ставлення;
- формує громадянську позицію в галузі збереження довкілля.
Важливе завданням навчання біології - оволодіння учнями дослідницькою компетентністю: володіння біологічними методами дослідження, використання знань на практиці, уміння формулювати цілі, проблему, гіпотезу дослідження, планувати, здійснювати експеримент, аналізувати його результати, робити висновки.
У 9 класі посилено увагу до вивчення методів біологічних досліджень у пізнанні окремих явищ живої природи шляхом включення у «Вступ» змістового блоку «Біологія як наука. Основні методи біологічних досліджень». Важливо, щоб учні не тільки пояснювали їх значення, а й могли використовувати їх у самостійних наукових дослідженнях. Враховуючи, що дев’ятикласники ще не мають досвіду практичної наукової діяльності, вчителю слід сформувати поняття про сутність загальнонаукових, конкретно-наукових методів і принципів дослідження в біології, уявлення про планування і організацію наукових експериментів, показати, чим експеримент відрізняється від спостереження. У «Вступі» продовжується поглиблення знань про ознаки живого, біологічні системи, рівні їх організації, методи біологічних досліджень та практичне значення біологічних знань для благополуччя існування людства. До опційного віднесено такий результат діяльності, як: усвідомлює значення внеску учених, у тому числі українських, у розвиток галузей біології.
У розділі «Клітина» представлені хімічний склад клітини, її структури і функції, обмін речовин та способи збереження і реалізації спадкової інформації. Така логіка подачі матеріалу дозволяє сформувати в учнів поняття про клітину як основну структурно-функціональну одиницю життя і сприяє кращому засвоєнню наступних розділів. Томурозділ програми вперше розглядає будову та функції клітини не по окремих органелах, а по функціональних клітинних системах: (спадковий апарат, білоксинтезуюча системаклітини та інші). У кожній системі розглядаються її компоненти, їх функції, особливості взаємодії частин функціональної системи та взаємодія цілісної системи з іншими.
Тема «Закономірності успадкування ознак» присвячена вивченню основних закономірностей і механізмів передачі спадкової інформації, виникненню різних форм мінливості, які забезпечують процес мікроеволюційних змін у популяціях. Значна увага приділяється проблемам генетики онтогенезу, медичної генетики. Основна мета теми зорієнтувати учнів на урозуміння важливості генетичного консультування та молекулярних методів діагностики задля народження здорових дітей, на глибоке засвоєння впливу на потомство шкідливих звичок батьків: тютюнокуріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин.
Виокремлення теми «Еволюція органічного світу» має дидактичне значення у формуванні інтегральної компетентності. Застосовуючи базові біологічні та екологічні знання, отриманні під час вивчення всіх курсів біології, учні під час вивчення теми встановлюють причини біологічного прогресу (розквіт комах, птахів, ссавців, покритонасінних рослин), пояснюють різноманіття організмів як результат ускладнення їх організації, роблять висновок про єдність органічного світу, що проявляється через його розмаїття.
Розвиток понять про зв’язок організму з зовнішнім середовищем реалізується в процесі вивчення тем «Надорганізмові біологічні системи» та «Біологія як основа біотехнології та медицини». Доцільність структурування навчального матеріалу обґрунтовується тим, що опанування поняттями попередніх тем забезпечує бачення учнями причинно-наслідкових зв’язків і цілісність живої природи. Розкриваючи зміст тем, учителю важливо акцентувати увагу школярів на можливості використання набутих знань у повсякденному житті для вирішення прикладних задач: збереження біологічного різноманіття, рівноваги в біосфері; участь у природоохоронній діяльності; оцінкивикористання генетично-модифікованих організмів на природні екосистеми і здоров’я людини; застосування теоретичних знань та практичних навичок у сфері бізнесу з дотриманням екологічної безпеки та сталого розвитку суспільства.
Практична частина програми біології 9 класу спрямована на поглиблення, розширення і узагальнення знань, отриманих учнями в процесі самостійного навчання і дослідницької діяльності. Виконання практичних робіт «Розв'язання елементарних вправ зі структури білків та нуклеїнових кислот» та «Розв’язання елементарних вправ з реплікації, транскрипції та трансляції» сприятиме усвідомленому засвоєнню теоретичних понять, виявленню рівня сформованості уміння порівнювати та застосовувати знання у дещо зміненій ситуації. Із програми вилучено практичну роботу «Порівняння будови та процесу розмноження клітинних та неклітинних форм життя».
У процесі вивчення біології 9 класу важливо продовжувати розвивати пізнавальний інтерес у школярів, пропонуючи самостійну роботу з різними джерелами інформації: науково-популярною літературою, відеоматеріалами, ресурсами Інтернету тощо. Позитивно мотивують навчальну діяльність школярів і методи навчання такі як: розв’язання проблемних завдань, створення дослідницьких проектів. В оновленій програмі уточнено теми окремих проектів, зокрема: «Складання власного родоводу та демонстрація успадкування певних ознак (за вибором учня) / родовід родини видатних людей (за вибором учня)»; дослідницький проект «Виявлення рівня антропогенного / техногенного впливу в екосистемах своєї місцевості».
Поглиблене вивчення біології одна із форм поглибленої підготовки учнів на завершальному етапі основної школи, яка спрямована на розвиток в учнів біологічних здібностей, формування стійкого інтересу як до предмета зокрема, так і до біології взагалі, створення основи для свідомого вибору професії, пов'язаної з використанням біологічних знань.
У програмі 9 класу для поглибленого вивчення розширено навчальний матеріал теми «Біорізноманіття» і включено змістовий блок, присвячений різноманітності біоти України, принципам і підходам до її збереження. Вивчення відповідних тем зорієнтовано на ознайомлення учнів з унікальними природними об’єктами, домінуючими групами видів певних природних територій, екосистемами та заповідними територіями України, формування в учнів природоохоронної свідомості.
Оскільки до навчальних програм для поглибленого вивчення зміни не вносились, при плануванні й проведенні уроків у класах з поглибленим вивченням біології мають бути враховані рекомендації, що відображають ключові зміни в оновленній навчальній програмі з біології для загальноосвітніх навчальних закладів.
Формування компетентностей – це складний, цілеспрямований процес. Його доцільно розпочати з визначення компетентностей, які можуть бути сформовані на уроках біології, а також установлення співвідношення між ключовими і предметними компетентностями, які реалізуються в шкільному курсі біології. Наприклад, формування предметної компетентності щодо оволодіння прийомами роботи з текстами, табличними даними, схемами біологічного змісту, зображеннями біологічних об’єктів,використовувати комп’ютерну техніку та інформаційно-комунікаційні технології для проведення обчислень, графічного аналізу, пошуку та представлення біологічної та екологічної інформації, створювати інформаційні продукти, спрямовані на поширення, донесення та роз’яснення актуальних наукових питань біології, проблем збереження здоров’я, якості довкілля та збалансованого розвитку людства забезпечує формування ключової інформаційно-цифрової компетентності.
Наступним кроком має бути аналіз навчальної програми з біології з метою визначення предметних компетентностей, які можуть бути сформовані при вивчення певної теми, і системи пізнавальних дій учнів, які забезпечують їх формування. Учителю необхідно визначити конкретні знання, уміння і здатності, які складають компетентності і якими повинні оволодіти учні упродовж вивчення теми; відібрати зміст, методи і засоби навчання, які забезпечать формування визначеної компетентності.
Наводимо можливий шлях реалізації змісту навчальної програми з біології, що сприятиме зростанню якості навчальних досягнень учнів. Реалізуючи зміст програми доцільно розпочинати не з повідомлення готової інформації про біологічні об’єкти та процеси живої природи, а з організації сприйняття учнями самих матеріальних або матеріалізованих біологічних об’єктів та процесів. Учні мають отримувати знання про біологічні об’єкти та процеси під час спостереження та дослідження їх будови, властивостей, взаємозв’язків, значення. У результаті такого навчання школярі здобуватимуть власні емпіричні знання, які далі збагачуватимуться теоретичними знаннями про ці ж самі об’єкти та процеси, отриманими з підручника, слів учителя, додаткових джерел інформації. Такий підхід до вивчення навчального матеріалу сприятиме формуванню пізнавального інтересу, збагачуватиме індивідуальний досвід учня, забезпечуватиме діяльнісний підхід до навчання.
Плануючи реалізацію змісту програми у навчальному процесі, учителю доцільно структурувати навчальний матеріал на смислові блоки та визначити до кожного з них навчальні задачі, і як наслідок, різний характер діяльності учнів: дії за зразком; пошук нового засобами встановлення зв’язків із засвоєним раніше; проблемні задачі, що створюють протиріччя, яке можна подолати вдаючись до дослідження; засвоєння нового способу діяльності тощо. Засобами навчальних завдань учитель повинен спрямовувати зусилля учнів не тільки на відтворення знань та умінь у типовій ситуації, а й вчити застосовувати їх у дещо змінених та нестандартних ситуаціях, порівнювати об’єкти та процеси, пояснювати сутність та роль процесів життєдіяльності, висловлювати власну думку, виявляти ставлення до предмета вивчення, узагальнювати навчальний матеріал, робити висновки, застосовувати знання у практичній діяльності.
Упровадження компетентнісного підходу зумовлює використання завдань, виконуючи які, учні зможуть навчитись застосовувати знання у нетипових ситуаціях, розв’язувати завдання, що пов’язані з власною життєдіяльністю, навчитись формулювати оцінні судження щодо себе як соціальної складової частини живої природи.
Оцінювання навчальних досягнень учнів 6-9 класів здійснюється відповідно до орієнтовних вимог оцінювання, затверджених наказом
МОН України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів з базових дисциплін у системі загальної середньої освіти».
МОН України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів з базових дисциплін у системі загальної середньої освіти».
Чинними залишаються методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу з біології у 10-11 класах, екології у 11-х класах загальноосвітніх навчальних закладів, що містяться у листі Міністерства від 01.06.2012 №1/9-426 «Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін» (Інформаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України №17-22, 2012 р.).
Оцінювання навчальних досягнень учнів 10-11 класів здійснюється відповідно до орієнтовних вимог оцінювання, затверджених наказом МОН України від 30.08.2011 № 996 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».
В організації навчально-виховного процесу загальноосвітнім навчальним закладам дозволено використовувати лише ті навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф Міністерства або схвалені відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти. Перелік програм, підручників та навчально-методичних посібників, які можуть бути використані при вивчені біології та екології постійно оновлюється, друкується в щорічному інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України та розміщений на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки: (www.mon.gov.ua), веб-сайті Інституту модернізації змісту освіти: (www.iitzo.gov.ua).
Хімія
У 2017-2018 навчальному році в основній школі завершується перехід на навчальні програми, розроблені відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2011 р. № 1392 і затверджені наказом Міністерства освіти і науки України № 664 від 06.06.2012 року зі змінами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 29.05.2015 № 585.
Відповідно до Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» у поточному році навчальні програми для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів були оновлені.
Таким чином, навчання хімії у загальноосвітніх навчальних закладах у 2017/2018 навчальному році здійснюватиметься за такими навчальними програмами:
7 - 9 класи – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-9 класи (оновлена), затверджена наказом МОН України від 07.06.2017 № 804. Програму розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programi-5-9-klas-2017.html)
8 - 9 класи з поглибленим вивченням хімії – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням хімії, затверджена наказом МОН України від 17.07.2015 № 983. Програму розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html);
10-11 класи:
· Програма з хімії для 10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів.Рівень стандарту (зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 14.07.2016 № 826). Програму розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html );
· Програма з хімії для 10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів.Академічний рівень (затверджена наказом МОН України від 28.10.2010 № 1021);
· Програма з хімії для 10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів.Профільний рівень (затверджена наказом МОН України від 28.10.2010 № 1021);
· Програма з хімії для 10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів.Поглиблене вивчення (затверджена наказом МОН України від 28.10.2010 № 1021).
Програми з хімії для 10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів академічного, профільного рівнів та для поглибленого вивчення надруковано у збірнику «Хімія. Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень та поглиблене вивчення. 10-11 класи» – Тернопіль: Мандрівець, 2011, а також розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html).
Програми позбавлені поурочного поділу. Вчитель може самостійно розподіляти навчальні години і визначати послідовність розкриття навчального матеріалу в межах окремої теми, але так, щоб не порушувалась логіка.
Відповідно до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 03.04.2012 р. № 409 (в редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 29.05.2014 р. № 664), у всіх загальноосвітніх навчальних закладах (додатки 1 - 13) хімія вивчається:
у 7 класі - 1,5 години на тиждень,
у 8 класі - 2 години на тиждень,
у 9 класі – 2 години на тиждень.
У вечірніх (змінних) загальноосвітніх школах з очною формою навчання (додатки 14-15) хімія вивчається у 7 класах – 1годину на тиждень, а у 8 і 9 класах – 1,5 години на тиждень. У вечірніх (змінних) загальноосвітніх школах із заочною формою навчання(додатки 16-17) у 7 – 9 класах хімія вивчається 1годину на тиждень.
Відповідно до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів IIІ ступеня, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 27.08.2010 р. № 834 (із змінами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 29.05.2014 № 657), хімія вивчається:
на рівні стандарту – в 10 і 11 класах 1 годину на тиждень;
на академічному рівні – в 10 класі 1 годину на тиждень, в 11 класі 2 години на тиждень;
на профільному рівні – в 10 класі 4 години на тиждень, в 11 класі 6 годин на тиждень.
Варіативна складова Типових планів може використовуватись на підсилення предметів інваріантної складової. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно і фіксується у календарно-тематичному плані, який погоджується керівником навчального закладу чи його заступником. Вчитель записує проведені уроки на сторінках класного журналу, відведених для предмета, на підсилення якого використано зазначені години.
За рахунок збільшення годин, окремі предмети в старшій школі можутьвивчатися за програмами академічного рівня, а не рівня стандарту, як це передбаченоТиповими планами.
З огляду на зазначене рекомендуємо за рахунок варіативної складової виділити не1, а 2 години на вивчення хімії на академічному рівні в 10 класі. У такому разі вчительвикористовує програму академічного рівня, самостійно збільшуючи кількість годин навивчення окремих тем програми.
Одним із шляхів диференціації та індивідуалізації навчання є впровадження в шкільну практику системи курсів за вибором та факультативів, які реалізуються за рахунок варіативного компонента змісту освіти і доповнюють та поглиблюють зміст навчального предмета.
Зміст програм курсів за вибором і факультативів як і кількість годин та клас, вякому пропонується їх вивчення, є орієнтовним. Учителі можуть творчо підходити дореалізації змісту цих програм, ураховуючи кількість годин виділених на вивчення курсу завибором (факультативу), інтереси та здібності учнів, потреби регіону, можливостінавчальноматеріальної бази навчального закладу. Окремі розділи запропонованих узбірниках програм можуть вивчатися як самостійні курси за вибором. Слід зазначити, щонавчальні програми курсів за вибором можна використовувати також для проведенняфакультативних занять і навпаки, програми факультативів можна використовувати длявикладання курсів за вибором.
В організації навчально-виховного процесу загальноосвітнім навчальним закладам дозволено використовувати лише навчальну літературу, що має гриф Міністерства освіти і науки України або схвалена відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України. Перелік цієї навчальної літератури щорічно оновлюється і розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства (www.mon.gov.ua) та веб-сайті Інституту модернізації змісту освіти (www.imzo.gov.ua).
Починаючи з 2017/2018 навчального року, вивчення хімії в
7-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за оновленою накомпетентнісних засадах навчальною програмою.
7-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за оновленою накомпетентнісних засадах навчальною програмою.
У пошуках напрямів реформування освіти світова практика обралакомпетентнісний підхід, завдяки якому випускник навчального закладу формується як компетентна особистість, готова до самореалізації в соціумі й особистому житті. Можна й ширше характеризувати такого випускника: володіє інформацією, здатний до аналізу ситуації і прийняття рішення, налаштований на діяльність, спрямовану на успішне розв’язування проблем на основі здобутих знань, і досвіду, готовий до самонавчання, комунікабельний. Отже, йдеться про загальну життєву компетентність людини.
У проекті «Нова українська школа: основи стандарту освіти» компетентнісний підхід визначено як «місток, який поєднує школу з реальним світом і тими потребами, які ставить перед людиною життя», а компетентність трактується як «поєднання знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, особистих якостей, що визначає здатність особи успішно провадити діяльність у нових непередбачуваних умовах».
Упровадження компетентнісного підходу спрямовано на те, щоб врешті перейти від предмето- до дитиноцентризму, від вивчення предмета хімія до навчання учнів, від заучування фактів до розуміння принципів і усвідомлення цінностей, від навчання «для оцінки» до досягнення освіченості й освоєння культури «для себе».
Порівняння ознак «ЗУНівського» і компетентнісного
підходів у навчанні
«ЗУНівський» підхід
|
Компетентнісний підхід
|
Ключове питання: чого навчати?
|
Ключове питання: з якою метою навчати?
|
Орієнтація на зміст і процес навчання
|
Орієнтація на результат навчання
|
Результат навчання – знання, уміння, навички
|
Результат навчання -- ключові і предметні компетентності
|
Унормованість обов’язкових результатів навчання
|
Досягнення особистісно цінних освітніх результатів
|
Трансляція готових знань
|
Самостійне здобування знань; створення власної системи знань
|
Засвоєння знань на все життя
|
Навчання як перманентний процес упродовж життя
|
Статичний зміст
|
Гнучкий зміст
|
Енциклопедичність змісту
|
Розкриття провідних природничо-наукових ідей
|
Предметний характер знань
|
Інтегративний характер знань; формування наукової картини світу в єдності гуманітарного і природничого складників
|
Навчальна діяльність із засвоєння системи знань
|
Пізнавальна діяльність, мотивована власними життєвими потребами, цікавістю до пізнання світу і себе в цьому світі.
|
Вивчення наукових фактів
|
Засвоєння основоположних наукових принципів; факти як засіб розкриття принципів
|
Навчання як засвоєння «порцій інформації»
|
Навчання як розв’язування проблемних ситуацій
|
Накопичення знань
|
Формування особистісних цінностей і ставлень
|
Відтворення обсягу знань
|
Творче застосування знань
|
Контрольні завдання на відтворення знань
|
Ситуативні завдання, наближені до реальних умов
|
Учень – об’єкт навчання
|
Учень – суб’єкт навчання
|
Учительський контроль
|
Учнівський самоконтроль
|
Оцінювання учителем
|
Самооцінювання учнем, рефлексія
|
Стабільний підручник як основне джерело інформації
|
Вибір джерел інформації
|
Традиційні методики формування ЗУН
|
Інноваційні методики формування компетентностей
|
Компетентнісний підхід реалізується у змісті освіти засобами навчальних предметів, тому оновлення навчальної програми з хімії спрямовувалося передусім на виявлення резервів змісту курсу хімії щодо впровадження компетентнісного підходу.
Оновлення навчальної програми для основної школи (7 – 9 класи)
Робочою групою було проаналізовано всі зауваження до навчальної програми з хімії, висловлені в процесі громадського обговорення; враховано слушні пропозиції, спрямовані на тлумачення основних закономірностей, усунення зайвої деталізації фактичного матеріалу, уточнення формулювань, загального редагування тексту.
Водночас, не враховано пропозиції, що суперечать освітньому стандарту, не відповідають віковим особливостям учнів, стосуються проблем методики навчання.
Програма з хімії для основної школи оновлювалася з урахуванням таких вихідних позицій.
1.Базовий курс хімії мінімальний за обсягом, але функціонально цілісний, забезпечує хімічну грамотність і базову хімічну культуру учнів, достатній для подальшої освіти й самоосвіти учнів, соціалізації і творчої самореалізації особистості.
2. Програма розкриває провідні ідеї хімічної науки, спрямовує на формування в учнів ціннісних установок, світоглядних орієнтацій і набуття досвіду їх застосування у власній діяльності.
3.Перелік очікуваних результатів навчальної діяльності учнів за складниками предметної компетентності орієнтує вчителя на досягнення мети, сприяє плануванню і моніторингу процесу й результатів навчання.
4.Зміст програми враховує пропедевтичну підготовку учнів з природознавства і міжпредметні зв’язки з іншими природничими предметами.
5.Учнівський хімічний експеримент доступний і безпечний для виконання в лабораторних умовах.
6.Навчальна програма структурується у зручний для використання спосіб.
Зміни в навчальній програмі основної школи
Пояснювальну записку до програми доопрацьовано з урахуванням змін у її структурі і компетентнісного спрямування навчання хімії. Розкрито компетентнісний потенціал навчального предмета, складено таблицю, в якій кожну ключову компетентність скорельовано з предметним змістом і навчальними ресурсами для її формування.
Структура програми є максимально інформативною. Вона орієнтує вчителя на очікуванні результати навчальної діяльності учнів. Результати навчання визначено згідно зі структурою компетентності за складниками: знаннєвим, діяльнісним, ціннісним. Зміст навчального матеріалу і практична складова забезпечують формування компетентностей.
У кожній темі програми визначено предметний зміст, що розкриває спільні для всіх навчальних предметів наскрізні змістові лінії: «Екологічна безпека і сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність».
Наскрізні змістові лінії є засобом інтеграції навчального змісту і відображають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються у процесі навчання і виховання учнів. Вони в певній мірі корелюють з ключовими компетентностями, опанування яких забезпечує формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку в життєвих ситуаціях.
Реалізація наскрізних змістових ліній полягає у відповідному трактуванні навчального змісту тем і не передбачає будь-якого його розширення чи поглиблення.Діяльнісний і ціннісний компоненти результатів навчання також скорельовано з цими змістовими лініями.
У результаті оновлення програми відібрано «ядро знань» (необхідний і достатній зміст) з хімії, оволодіння яким забезпечує базову, загальнокультурну підготовку з предмета і створює підґрунтя для подальшого навчання хімії у старшій школі.
У змістовій частині вилучено деякі приклади хімічних сполук і реакцій, що переобтяжують чи дублюють зміст. Акцентовано екологічний і здоров’язбережувальний аспекти. У темі з органічної хімії структуровано чинний зміст; посилено увагу до актуального нині питання переробки нафти і застосування її продуктів (описовий матеріал, без використання хімічних формул). Практичну частину оновлено завдяки дослідам з використанням препаратів побутової хімії (у чинних межах). Для вчителя – це базис для формування компетентностей учнів.
У програмі не зазначено розподіл годин за темами. Заради досягнення запланованих результатів навчання учитель має право самостійно визначати час, необхідний для вивчення тем, зважаючи на умови функціонування навчального закладу і навчальні можливості учнів. Учитель також може обґрунтовано змінювати порядок вивчення тем і окремих питань у межах одного класу. Перенесення вивчення тем із одного класу до іншого є недоцільним.
7 клас. Вступ.
Ознайомлення з правилами безпеки під час роботи з лабораторним посудом та обладнанням кабінету хімії, маркованням небезпечних речовин перенесено в цю тему з теми «Кисень».
Демонстрацією передбачено зміну забарвлення природних індикаторів у середовищі побутових хімікатів і харчових продуктів.
Дослідження будови полум’я і знайомлення з маркованням небезпечних речовин (на прикладі побутових хімікатів) перейшли в статус лабораторних дослідів.
Відпрацювання найпростіших лабораторних операцій винесено на практичну роботу.
Запропоновано нові теми навчальних проектів.
Тема 1. Початкові хімічні поняття.
Вилучено поняття про склад атома, оскільки одночасно атом вивчається в курсі фізики.
Доповнено питанням про поширеність хімічних елементів у природі для повноти уявлень про них і зв’язку з життям.
Змінено послідовність питань: спершу метали й неметали, потім металічні та неметалічні елементи.
Закон збереження маси речовин перенесено в цю тему, де розглядаються хімічні реакції.
Перелік розрахункових задач доповнено задачами на обчислення маси елемента в складній речовині за його масовою часткою, що логічно продовжує попередній перелік типів задач.
Демонстрації доповнено дослідом (перенесено з теми «Кисень»), що ілюструє закон збереження маси речовин (виконується реально або віртуально).
У лабораторному досліді уточнено, які саме хімічні реакції досліджуються.
Під час практичної роботи передбачено дослідження фізичних і хімічних явищ на прикладах побутових хімікатів і харчових продуктів.
Тема 2. Кисень.
Уточнено способи добування кисню в лабораторії (на прикладі гідроген пероксиду і води).
Вилучено повне окиснення глюкози з прикладів взаємодії кисню зі складними речовинами.
Демонстрацію марковання небезпечних речовин перенесено до «Вступу».
Практична робота з добування кисню проводиться з використанням різних біологічних каталізаторів.
Уточнено теми навчальних проектів.
Тема 3. Вода.
Уточнено поняття про кислоти й основи (замість гідратів оксидів).
Необхідно зазначити, що в цій темі вводиться лише поняття про кислоти й основи, не виходячи за межі наведених речовин для складання рівнянь реакцій. Вивчати класи кислот і основ необхідно у 8 класі в темі «Основні класи неорганічних сполук».
8 клас. Повторення найважливіших питань курсу хімії 7 класу
Вилучено повторення поняття про масову частку розчиненої речовини, оскільки в найближчих темах воно не використовується.
Розрахункові задачі доповнено обчисленням об’єму води в розчині.
Уточнено формулювання демонстрацій.
Вилучено лабораторний дослід з виготовлення водних розчинів із заданими масовими частками розчинених речовин; його винесено на практичну роботу.
Скорочено домашній експеримент.
Виокремлено теми навчальних проектів екологічного змісту.
Тема 1. Будова атома. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів.
Дотримано логіки вивчення теоретичних понять: спершу розглядається будова атома, потім періодичний закон.
Замість менделєєвського формулювання періодичного закону вивчається сучасне його формулювання.
Вилучено поняття про нуклід (передбачено в курсі фізики).
Демонстрації доповнено 3Д моделями.
Розширено тематику навчальних проектів.
Тема 2. Хімічний зв’язок і будова речовини.
Перенесено питання про ступінь окиснення, визначення ступеня окиснення елемента за хімічною формулою сполуки, складання формули сполуки за відомими ступенями окиснення елементів до відповідної теми 9-го класу, де ці поняття використовуються.
Ознайомлення з фізичними властивостями речовин вилучено з демонстрацій (залишено лабораторний дослід). Дослідження цих властивостей винесено на практичну роботу.
Теми навчальних проектів скориговано.
Тема 3. Кількість речовини, розрахунки за хімічними формулами.
Вжито термін стала Авогадро замість число Авогадро.
Усунуто технічну помилку: пропуск розрахункових задач на обчислення молярної маси речовини.
Демонстрації доповнено зразками речовин.
Тема 4. Основні класи неорганічних сполук.
Переструктуровано зміст теми: спершу розглядаються кислоти, потім основи; ряд активності металів перенесено до кислот; далі -- амфотерні гідроксиди.
Доповнено питанням про вплив неорганічних сполук на здоров’я людини.
Вилучено лабораторний дослід дії водних розчинів лугів на індикатори як повтор.
Уточнено теми домашнього експерименту і навчальних проектів.
9 клас. Повторення найважливіших питань курсу хімії 8 класу
Тема 1. Розчини.
Уточнено, про які колоїдні системи йдеться: суспензії, емульсії, аерозолі.
Кристалогідрати розглядаються на рівні загального поняття.
Поняття про рН розглядається без математичних розрахунків.
Знято аналітичне виявлення бромід-, йодид-, ортофосфат-іонів.
Розв’язування задач на приготування розчинів із кристалогідратів замінено на задачі за рівняннями реакцій з використанням розчинів із певною масовою часткою розчиненої речовини.
З лабораторних дослідів вилучено виявлення бромід-, йодид-, ортофосфат-іонів.
Темам навчальних проектів надано практичного спрямування.
Тема 2. Хімічні реакції.
Поняття про ступінь окиснення перенесено в цю тему, до окисно-відновних реакцій.
Спрощено зміст лабораторного досліду: відповідне дослідження винесено на практичну роботу.
Тема 3. Початкові поняття про органічні сполуки.
Знято поняття про основний і збуджений стани атома Карбону.
Хімічні реакції вуглеводнів доповнено реакціями заміщення і приєднання.
Розглядається процес перегонки нафти, а не лише продукти.
Доповнено питанням про охорону довкілля у зв’язку з використанням вуглеводневої сировини.
Замість питання про жири у природі розглядаються природні й гідрогенізовані жири.
Досліди з гліцеролом перенесено з демонстрацій до лабораторних дослідів.
Домашній експеримент доповнено дослідами з мийними засобами.
Розширено тематику навчальних проектів практичного спрямування.
Тема 4. Роль хімії у житті суспільства.
Назву теми змінено, оскільки попередня (узагальнення знань) не відповідає змісту і потребує значного розширення його.
Додано питання про роль хімічної науки в забезпеченні сталого розвитку людства та про видатних вітчизняних учених-хіміків.
Скориговано теми навчальних проектів.
Звертаємо увагу, що навчальної програмою з хімії для 7-9 класів не передбачено розв’язування розрахункових задач на встановлення молекулярної формули (формульної одиниці) речовини, задач на приготування розчинів за участі кристалогідратів, на обчислення теплового ефекту реакції.
Оновлена програма надає вчителеві більшої автономії в питаннях розподілу навчального часу на вивчення тем і окремих питань у межах тем. Учитель має скористатися цим задля реалізації діяльнісного складника результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів, виокремлення часу на формування практичних умінь та оцінних ставлень, мотивації, самооцінки учнів. Перевага надається проблемному навчанню, що спрямовує на послідовне розв’язування проблеми через її формулювання, усвідомлення, засвоєння необхідних знань і умінь, вироблення ставлень і формування нового знання. Посилюється увага до інтерактивних методів, виконання навчальних проектів. Учитель виконує роль супроводу, консультує, підтримує активність, забезпечує самостійність учнів.
У методичній літературі з хімії, присвяченій практичному втіленню комптентнісного підходу, увага зосереджується винятково на предметній компетентності, через це виникає ще одна проблема, що стосується способу її монтування у ключову природничо-наукову компетентність і формування інших ключових компетентностей. Постає питання: як останні можна і слід формувати засобами навчання хімії.
До 10 ключових компетентностей, що увійшли до оновлених навчальних програм для основної школи, належать: спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами; спілкування іноземними мовами; математична компетентність; основні компетентності у природничих науках і технологіях; інформаційно-цифрова компетентність; уміння вчитися впродовж життя; ініціативність і підприємливість; соціальна та громадянська компетентності; обізнаність та самовираження у сфері культури; екологічна грамотність і здорове життя.
Предметні (галузеві) компетентності стосуються змісту конкретної освітньої галузі чи предмета, тобто предметна хімічна компетентність є складником природничо-наукової компетентності, що, у свою чергу, входить до ключової компетентності у природничих науках і технологіях.
Навчання хімії безпосередньо відповідає за формування хімічної компететності, але в тісному поєднанні з усіма ключовими компетентностями. У деяких випадках такий зв’язок випливає зі змісту навчання хімії і очікуваних результатів навчальної діяльності учнів, сформульованих у програмі з предмета. Очевидно, що розв’язування розрахункових задач розвиває математичну компетентність; на формування екологічної грамотності й здорового способу життя зорієнтовано зміст практично всіх розділів програми з хімії, цим матеріалом насичено й нові підручники; основні компетентності у природничих науках і технологіях забезпечуються дотримання принципів наступності й міжпредметних зв’язків курсів природознавства і хімії, хімії і фізики, хімії і біології;. Отже, ці ключові компетентності безпосередньо торкаються хімічного змісту, тому їх неможливо оминути в методиці навчання.
Менш очевидною є можливість формувати засобами хімії такі ключові компетентності, як інформаційно-цифрова, уміння вчитися впродовж життя, ініціативність і підприємливість, соціальна та громадянська компетентності, обізнаність та самовираження у сфері культури.
У змісті програм з хімії немає питань, безпосередньо зорієнтованих на ці компетентності, отже єдиний шлях розв’язування проблеми – додаткова методична робота вчителя.
Володіння інформаційно-цифровою компетентністю виявляється у процесі навчальної діяльності учня з використанням електронних освітніх ресурсів, цифрових вимірювальних комплексів, віртуальних хімічних лабораторій, пошуку, збереження й цільового використання інформації, створення власних інформаційних продуктів з хімічної тематики.
Основою уміння вчитися впродовж життя є власний досвід навчання хімії, освоєння як теоретичного змісту науки, так і хімічного експерименту. Учитель має спрямовувати самоосвіту учнів: спонукати до роботи з підручником, іншими дидактичними матеріалами, довідниками, додатковими джерелами; навчати організовувати пізнавальну діяльність згідно з поставленим теоретичним чи практичним заданням: планувати, добирати потрібні засоби, розраховувати власний час і доводити роботу до завершення, оцінювати результат тощо. Найкращим чином уміння вчитися мотивується, формується й виявляється під час роботи над навчальними проектами.
Ініціативність і підприємливість учнів тісно пов’язані з умінням учитися, визначати мету і досягати її, при цьому не обмежуватись власною особою, а встановлювати контакти з партнерами, розробляти як одноосібні, так і колективні плани, приймати рішення і відповідати за них. Ці риси виявляються під час групової навчальної й експериментальної роботи, виконання групових проектів.
Соціальна та громадянська компетентності учнів виявляються у ще ширшому колі людей, залучених до співпраці над спільними соціально значущими проектами, наприклад, із проблем довкілля, під час виконання яких учні виконують різні соціальні ролі.
Ці компетентності ґрунтуються на усвідомлених принципах і цінностях, що стосовно хімії виражаються у патріотизмі, розумінні переваг сталого розвитку, поцінуванні внеску видатних вітчизняних хіміків у розвиток науки.
Щодо формування обізнаності та самовираження у сфері культури як ключової компетентності, то передусім це стосується розкриття значення науки хімії як складника загальної культури людства нарівні з іншими науками, мистецтвом, літературою. З іншого, утилітарного боку, слід констатувати, що мистецтво завжди було пов’язане з хімією, досягнення хімії прислужилися для створення художніх творів -- від стародавніх часів до сьогодення, від природних мінералів до сучасних синтетичних матеріалів. Самовираження учнів у творчості також потребує таких засобів.
Кращі підручники нового покоління містять достатньо навчального матеріалу, спрямованого на розвиток загальної культури, формування громадянськості, патріотизму, а методичний апарат підручників передбачає самонавчання, роботу в групі, отже, комунікацію, пошук додаткової інформації.
Формування ключових компетентностей потребує залучення різноманітних навчальних ресурсів. Оновленою програмою визначено такі: навчальні завдання (в тому числі, міжпредметні контекстні, кількісні і якісні задачі), навчальне обладнання і матеріали, засоби унаочнення, електронні освітні ресурси, навчальні проекти, тренінги,інформаційні й аналітичні матеріали, науково-популярна і художня література, мистецькі твори інші медійні і друковані джерела тощо. Підручник нині втрачає свою роль основного навчального ресурсу і переходить у статус ресурсного мінімуму.
Упровадження компетентнісного підходу зумовлює використання завдань, виконуючи які, учні зможуть навчитись застосовувати знання у нетипових ситуаціях, розв’язувати завдання, що пов’язані з власною життєдіяльністю, навчитись формулювати оцінні судження щодо себе як соціальної складової частини живої природи.
Виконуючи компетентнісно орієнтовані завдання, учні мають навчитися: знаходити потрібну інформацію; виокремлювати головне з прочитаного або почутого; точно формулювати свої думки; планувати свої дії; обирати спосіб дії в певних ситуаціях; оцінювати отриманий результат і критично ставитися до нього; самоорганізовуватися; застосовувати знання, вміння, навички у ситуаціях, що виникли. Для завдань такого типу характерне діяльнісне спрямування, моделювання життєвої ситуації, актуальність запитань, що розглядаються, і наявність певних складників структури завдання. Такі навчальні завдання, як правило, міжпредметного змісту і пов’язані з життєвими ситуаціям й загальнокультурними цінностями.
Компетентістно орієнтованими, зокрема, є контекстні задачі як спосіб усвідомлення цінності знань з предмета, що вивчається, зокрема хімії. Реалізація особистісно розвивального потенціалу таких задач відбувається у разі виходу їхнього змісту за рамки одного предмета і конкретного застосування навчального матеріалу в житті учня й інших сферах його майбутньої діяльності.
Компетентнісно орієнтовані завдання можуть бути пов’язані з роботою з документами, збиранням інформації, висуванням гіпотези, відтворенням ситуації, що відповідає реальному життю.
До компетентнісно орієнтованих завдань відносять:
практико-орієнтовані, спрямовані на найпростіші практичні потреби і тому мають ціннісну орієнтацію. Вони можуть подаватися у вигляді навчального проекту;
особистісно-орієнтовані, під час розв’язування яких учень має, окрім знань і вмінь, проявити особистісний потенціал (усвідомлювати зв’язок хімії з проблемами життя людини, оцінювати й робити висновки щодо ролі діяльності людини в побудові картини світу, обґрунтовувати судження про смисл пізнання людиною природи);
проблемно-пошукові, які виконуються на основі реального або мисленневого (уявного) експерименту;
ціннісно-орієнтовані, що розглядають проблеми безпеки життєдіяльності і здоров’я людини, екологічного стану довкілля;
завдання, пов’язані з комунікативними потребами людини. У змісті таких задач розглядається природничо-наукова основа зв’язків між людьми, наприклад хімічні сполуки і сплави, що застосовуються в телерадіокомунікації, діяльності естетичного спрямування та спорту (пояснення феноменів довкілля, використання матеріалів для мистецької діяльності та спортивних досягнень людини на основі природничих наук). Такі завдання особливо важливі для виконання веб-квестів.
Веб-квест в освіті розглядається як цілеспрямований пошук інформації на визначену тему в мережі Інтернет. За Я.С. Биховським, «веб-квест – це сучасна технологія, заснована на проектному методі навчання, що включає пошукову діяльність учнів разом з учителем із застосуванням нових інформаційно-комунікаційних засобів». У веб-квестах поєднуються елементи дидактичних ігор та методу проектів.
Компетентнісно-орієнтовані завдання (задачі) у своєму змісті містять:
мотивацію (стимул), що є введенням у проблему (бажано практико-орієнтовану) і відповідає на запитання «з якою метою треба це робити?»;
формулювання завдання – відповідає на запитання «що саме треба зробити?». Учень має чітко визначити для себе суть завдання: відповісти на запитання, систематизувати перелічені речовини (реакції, умови), позначити, прочитати і висловити думку, обчислити, порівняти, оцінити тощо;
інформацію (додаткову), необхідну для розвязання задачі. Ця частина відповідає на запитання «чому?».
перевірку (критерії) – результат виконання – відповідає на запитання «що, в якій формі треба зазначити?».
Особистісне спрямування змісту завдання вимагає наявності в ньому мотиву. Учень має бачити в діяльності особистісні сенс і цінність. Мотиваційними прийомами, що їх можна задіяти при складанні компетентнісно орієнтованих завдань, можуть бути: зацікавлення учня у збагаченні життєвого досвіду; врахування індивідуального стилю мислення; включення до змісту життєвого контексту; надання можливості отримати позитивні емоції у процесі спілкування.
Особистісна орієнтація при створенні компетентнісно орієнтованих завдань передбачає поєднання знаннєвого складника (як частини життєвого досвіду) з формуванням світосприйняття і особистісних ціннісних якостей (пізнавальна, етична, екологічна спрямованість тощо). Як результат, учні отримують не лише знання про світ та вміння взаємодіяти з ним, а й навички соціальних відносин. Компетентнісне та особистісно орієнтоване навчання гарантує не лише отримання учнем знань, умінь і навичок з хімії, а й усвідомлення навіщо вони потрібні і де він їх зможе застосувати в житті.
Під час розроблення компетентнісно орієнтованих завдань необхідно врахувати усі складники — знаннєвий, діяльнісний і ціннісний — і передбачити, який досвід отримає учень у результаті їх виконання; підібрати форми завдань, оптимальні для певного уроку; сформулювати зміст завдань, відібрати до нього інформаційний матеріал; співвіднести завдання зі змістом матеріалу, що вивчається. Власне компетентнісно орієнтоване завдання, завжди передбачає виявлення всіх трьох складників предметної компетентності.
Постає питання щодо необхідності знати означення термінів, понять, законів, тощо. Згідно концепції компетентнісно орієнтованого навчання учень має вміти використовувати набуте за роки навчання у школі в подальшій практиці. То чи варто вимагати від учня дослівного знання закону збереження маси речовин, чи краще звернути увагу на формування і розвиток уміння ним користуватися при складанні рівнянь і розв’язанні розрахункових задач? Дуже часто, зазубривши правила і закони, учень не розуміє їх і не вміє ними скористатися.
Готуючи усне опитування, учитель має визначитися з метою перевірки, а від цього - зі змістом запитань і завдань. Нагадаємо, що запитання поділяються на основні (ті, повну відповідь на які передбачає запитання) і додаткові (у разі неповної відповіді вони будуть складниками основного). Зрозуміло, що запитання, поставлене учням 7 класу: «Назвіть способи розділення сумішей», не відповідатиме вимогам компетентнісно орієнтованого навчання, а буде результатом відтворення змісту теми «Суміші». У даному випадку перевірятиметься лише один з трьох складників предметної компетентності — знаннєвий. Перефразуємо запитання: «Наведіть приклади способів розділення сумішей різних типів». У такому випадку для надання відповіді учень має: 1) пригадати і назвати види сумішей; способи розділення сумішей (знаннєвий складник); 2) проаналізувати можливість застосування кожного зі способів відповідно до певного типу сумішей (діяльнісний складник); 3) підібрати, з власного досвіду, досвіду близьких або набутої інформації, приклади розділення сумішей і оцінити можливість їх застосування у кожному окремому випадку (ціннісний складник).
Наведене вище завдання може бути як індивідуальним, так і використано для фронтального опитування. Кожен з учнів може навести свій приклад, доповнити відповідь однокласника. Спірні відповіді створюють проблемну ситуацію, розв’язування якої є найкращим варіантом для знаходження правильної відповіді. Здатність учня розв’язати проблемну задачу (або завдання) дає змогу говорити про сформованість особистості. Саме критичне ставлення до результату розв’язання, усвідомлення відповідальності за нього є тією ціннісною складовою, яка разом зі знаннєвою і діяльнісною дає право вважати такі задачі компетентнісно орієнтованими.
Зміни в українській системі освіти висувають нові вимоги до рівня професійної кваліфікації та компетентності вчителів.
Сучасний вчитель повинен перенести акцент у процесі навчання з викладання на навчання, організувати саме викладання не як трансляцію інформації, а як фасилітацію (активізацію, забезпечення і підтримку) процесів осмисленого навчання, яке дозволить учням досягнути очікуваних результатів навчання.
Професіоналізм педагога, його налаштованість на самовдосконалення, самоосвіту, саморозвиток напряму впливає на формування компетентностей та успішності учнів і є вирішальним фактором забезпечення якості освіти.
Директор департаменту Ю.Г. Кононенко
19 серпня, субота
Всесвітній день бездомних тварин
Міжнародний день безпритульних тварин проходить щорічно у другій декаді серпня. Свято виникло в 1992 році за підтримки неурядової організації - Міжнародне товариство з прав тварин (ISAR). Відзначається в більш ніж 50 країнах, на 6 континентах.
З того часу, як людина зайнялася одомашненням тваринного світу, їй стало ясно, що є тварини, яких краще так і залишити в їх природному дикому середовищі. Навпаки - тварини, які цілком підкорилися їй, влилися в суєтний світ людини настільки, що стали невід’ємною частиною її власного середовища проживання. Здавалося б всі основні крапки були розставлені і межі визначені. Людина сміливо взяла на себе відповідальність і встановила правила, що дозволило їй з успіхом вести своє домашнє господарство, а його домашні тварини гармонійно доповнювали цю картину.
Бездомні тварини стали з’являтися практично відразу і це було обумовлено цілком природними причинами. Десь вони втрачали своїх господарів, десь їх втрачали самі господарі, десь вони попросту були викинуті за непотрібністю, завжди залишаючись вірними цьому, вже зовсім не чуждому їм, людському середовищу. Коли це стало проблемою - вже ні хто і не пам’ятає, але людина, по більшості цілком з гуманних міркувань, намагалася вирішувати її протягом багатьох століть.
Звертаючись до нашої історії, за даними проекту DilovaMova.com, цю проблему в більшості випадків і найбільш ефективно вирішували, і до цих пір намагаються вирішувати на локальному рівні, знаходячи цим тваринам новий притулок або ж виробляючи достатньо лояльне ставлення громадськості до цих тварин, підтримуючи їх своєю добротою і елементарної турботою. Це не складно і багатьом з нас відомі ці відносини. Але бувають серед нас і ті, для кого саме поняття «доброта» і «турбота» чужі навіть за своєю суттю. Їхнє ставлення до братів наших менших завжди викликає у нас «м’яко кажучи» тихий жах і невимушене занепокоєння. Не менше занепокоєння може викликати і наша з вами байдужість, так як саме цим і досягається та гострота конфлікту, коли проблема безпритульних тварин може віроломно і беззастережно вторгнутися і в життя будь-якої, навіть самої далекої від цих питань людини. Це не дивно, адже тварини також жадають життя, вони можуть хворіти, вони можуть приносити з собою масу серйозних і страшних недуг.
Знайти баланс і практичне стимулювання уваги широкої громадськості до вирішення цих не менш важливих і насущних питань покликаний Всесвітній день бездомних тварин, який був заснованний ще на початку 1990-х років на підтримку ініціатив волонтерських організацій з захисту домашніх тварин, які залишилися без нагляду, і що відзначається по всьому світу як правило у третю суботу серпня. На відміну від «Всесвітнього дня тварин», що відзначається 4-го жовтня і що відноситься в основному до проблем захисту всіх тварин, особливо зникаючих видів, «День бездомних тварин» прямо стосується проблем, що виникають у наших колишніх улюблених вихованців. Нагадаємо, що для них вже давно існує в наших національних календарях «День домашніх тварин», котрий щорічно відзначається 30-го листопада. І він стосується нашої уваги саме до тих наших маленьких друзів, які живуть поруч з нами в наших будинках, квартирах і господарствах.
Безпритульні тварини, їх винахідливість і миролюбність, їх любов до життя - це відмінний привід згадати про ці гарні якості, властиві і нам, людям. Давайте поділимося з ними і своєю добротою, проявимо до них нехай маленьку, але турботу. Може не відразу, може не сьогодні, але обов’язково подбаємо про них, адже вони абсолютно завжди готові відгукнутися на нашу доброту. Вони завжди готові радувати нас, виляти хвостом або ніжно муркотіти, стрибати від радості і по своєму посміхатися нам. Вони люблять нас, людей, адже так і не покинули наше, дуже часто вороже середовище проживання. Давайте і ми будемо любити їх, висловлюючи цю любов у практиці свого життя.
В 2017 році Всесвітній день бездомних тварин припадає на 19 серпня.
23 серпня, середа
День Державного Прапора України
Державний Прапор України - прапор із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольору із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.
Українська національна традиція символічного відображення світу формувалася упродовж кількох тисячоліть. Використання жовтого та блакитного кольорів (з різними відтінками) на прапорах України-Русі простежується від прийняття християнства. Згодом ці два кольори набувають значення державних.
У середині XVII ст., Після приєднання Гетьманщини до Російської держави, набувають поширення блакитні (сині) полотнища із золотими або жовтими зображеннями хрестів та інших знаків. З часів козаччини жовто-блакитне поєднання кольорів поступово починає домінувати на українських хоругвах, прапорах і клейнодах.
Після того, як перервалася традиція козацької символіки, тривалий час в Україні, яка перебувала у складі Російської імперії, питання про національні символи не піднімалося.
Першу спробу створити жовто-блакитний прапор з двох горизонтальних смуг приблизно такої форми, як тепер, здійснила Головна Руська Рада (орган, який представляв національний рух українського населення Галичини), яка почала боротьбу за відродження української нації. У червні 1848 року на міській ратуші Львова вперше був піднятий жовто-блакитний прапор.
Поштовхом до поширення жовто-блакитної символіки стала Лютнева революція 1917 р. в Росії.
22 березня 1918 Центральна Рада прийняла Закон про Державний прапор республіки, затвердивши жовто-блакитний прапор символом Української Народної Республіки. 13 листопада 1918 синьо-жовтий прапор став і державним символом Західно-Української Народної Республіки. Він був затверджений на Підкарпатській Русі, а в 1939 - в Карпатській Україні. У період 1917 - початку 1919 рр.. синьо-жовтим прапором користувалися в Україні і більшовики.
Синьо-жовте поєднання кольорів остаточно оформився як едінонаціональное на початку XX ст. Символами України в новітньому їх трактуванні є безхмарне небо як символ миру - синій колір, і стиглі пшеничні ниви як символ достатку - жовтий колір.
24 серпня 1991 відбулося проголошення Акта про незалежність України, і над будинком Верховної Ради піднявся синьо-жовтий прапор.
У серпні 2004 року Президент підписав Указ № 987/2004 про встановлення Дня державного прапора України, який святкується щорічно 23 серпня. До цього День державного прапора святкувався тільки в Києві на муніципальному рівні. Зараз відзначається в Україні щорічно згідно з Указом Президента № 987/2004 від 23 серпня 2004 року зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 602/2009 від 7 серпня 2009 року.
(Цікаву версію щодо походження синіх і жовтих кольорів висунув історик і мовознавець зі Львова Б. Якимович. На його думку, слово "хохол" монгольського походження і складається з двох частин: «хох» - синій, блакитний, небесний, «улу» (юлу) - жовтий.)
24 серпня, четвер
День незалежності України
Історію України прийнято відраховувати з моменту створення Київської держави в 9 столітті. Після занепаду цього державного утворення і розпаду на дрібні князівства у 17 столітті утворюється Козацько-Гетьманська держава, яка проіснувала до кінця 18 століття, після чого, аж до 20 століття, незалежної української держави не існувало.
Після революції 1917-го року в Україні позначився підйом національного руху, що оформився в «Третій Універсал» Центральної Ради 20 листопада 1917 року, який оголосив Українську Народну Республіку - УНР. В цьому Універсалі було оголошено про свободу слова, преси, віросповідання, зборів, страйків, скасування смертної кари і т.п.
Після відмови українського уряду прийняти ультиматум більшовицької Ради Народних Комісарів, в якому вимагалося дозволити їм ввести свої війська в Україну, а також не пропускати на Дон білих офіцерів і козаків, почалася українсько-більшовицька війна. Військові успіхи більшовиків змусили керівництво УНР покликати на допомогу Німеччину.
З середини лютого 1918 року почався наступ німецьких і українських військ на територію, захоплену більшовиками. До квітня вся Україна була звільнена від більшовицької окупації, однак, по факту опинилася в німецькій - Німеччина привела до влади збройним шляхом свого ставленика. За цим послідувала громадянська війна і низка інтервенцій завершилися в березні 1919 року в Києві, на Всеукраїнському з’їзді Рад прийняттям конституції "незалежної Української Радянської Соціалістичної Республіки».
28 грудня 1920 між УРСР і РСФСР було підписано «Робітничо-Селянський союзний договір про військове й господарське співробітництво», який закріпив залежність УРСР від РСФСР. Наступний шанс на незалежну українську державу представився лише наприкінці 20 століття, після розвалу СРСР.
24 серпня 1991 Верховна Рада Української РСР проголосила Україну незалежною, демократичною державою і винесла «Акт проголошення незалежності України» на підтвердження всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року.
Незважаючи на порушення територіальної цілісності з боку агресивного російського сусіда на початку 2014-го року, ядерний шантаж, окупацію Кримського півострова, терор і подальшої війни, розв’язаної ним на території Донецької та Луганської областей, Україна залишилася вірною демократичним цінностям. Підтвердила свій без’ядерний статус, від якого відмовилася в обмін на гарантії збереження територіальної цілісності і суверенітету за Будапештським меморандумом.
8 серпня 2016-го року, з огляду на вагому користь в площині інноваційного духу українського народу, багатої культури і спадщини, тверду прихильність українського суспільства до демократичного вектору розвитку, а також внесок української діаспори, що проживає в Сполучених Штатах Америки в розвиток україно-американських відносин і внесок американців українського походження в освітній, науковий і економічний успіх штату Міннесота, Губернатором штату Міннесота Марком Дейтоном, День Незалежності України був офіційно проголошений святом штату: UKRAINIAN INDEPENDENCE DAY in the State of Minnesota.
Зусилля українського народу і світової спільноти спрямовані на відновлення територіальної цілісності і суверенітету держави Україна. Не зважаючи на агресію, в країні проводяться ряд реформ, метою яких є забезпечення загальнолюдських прав і свобод, економічного добробуту та подальшої інтеграції в міжнародні процеси.
|
 |
 |
|
«Графік проведення І засідання
районних методичних центрів
працівників Шевченківського району
у 2017-2018 н.р. на базі ЗЗШ № 65"
Дата, час та
місце проведення
|
Назва РМЦ
(навчальний предмет)
|
П.І.Б. педагогічного працівника
| |
1.
|
28.08.2017, ЗЗШ №65, 9-00
|
Російська мова, російська і зарубіжна література
|
Радченко Ольга Миколаївна
|
2.
|
28.08.2017, ЗЗШ №65, 9-00
|
Початкова школа
|
Корольова Лариса Олексіївна
|
3.
|
28.08.2017, ЗЗШ №65, 9-00
|
Англійська мова
|
Сидір Катерина Олександрівна
|
4.
|
28.08.2017, ЗЗШ №65, 9-00
|
Німецька мова
|
Меркулова Вікторія Станіславівна
|
5.
|
28.08.2017, ЗЗШ №65, 9-00
|
Хімія
|
Плясецька Яна Сергіївна
|
6.
|
28.08.2017, ЗЗШ №65, 9-00
|
Географія
|
Розсохач Світлана Олександрівна
|
7.
|
28.08.2017, ЗЗШ №65, 9-00
|
Історія
|
Костіна Тетяна Анатоліївна
|
8.
|
28.08.2017, ЗЗШ №65, 9-00
|
Музика
|
Александрович Оксана Володимирівна
|
9.
|
28.08.2017, ЗЗШ №65, 9-00
|
Обслуговуюча праця
|
Шаповалова Тетяна Григорівна
|
10.
|
28.08.2017, ЗЗШ №65, 11-00
|
Українська мова та література
|
Шовкопляс Оксана Василівна
|
11.
|
28.08.2017, ЗЗШ №65, 11-00
|
Французька мова
|
Голіщева Ганна Петрівна
|
12.
|
28.08.2017, ЗЗШ №65, 11-00
|
Фізика та астрономія
|
Легуцька Марина Арсентіївна
|
13.
|
28.08.2017, ЗЗШ №65, 11-00
|
Математика
|
Іванюк Галина Анатоліївна
|
14.
|
28.08.2017, ЗЗШ №65, 11-00
|
Практичні психологи та соціальні педагогі
|
Безклепченко Інна Анатоліївна
Луценко Єлизавета Вікторівна
|
15.
|
28.08.2017, ЗЗШ №65, 11-00
|
Біологія та екологія
|
Фесенко Надія Анатоліївна
|
16.
|
28.08.2017, ЗЗШ №65, 11-00
|
Економіка
|
Розсохач Світлана Олександрівна
|
17.
|
28.08.2017, ЗЗШ №65, 11-00
|
Технічна праця
|
Вдовиченко Валерій Миколайович
|
18.
|
28.08.2017, ЗЗШ №65, 11-00
|
Образотворче мистецтво
|
Вдовиченко Валерій Миколайович
|
19.
|
28.08.2017, ЗЗШ №65, 13-00
|
Основи здоров’я
|
Плясецька Яна Сергіївна
|
20.
|
28.08.2017, ЗЗШ №65, 11-00
|
Інформатика
|
Савенко Тетяна Іванівна
Кияшко Юлія Василівна
Легуцька Ганна Олександрівна
|
21.
|
28.08.2017, ЗЗШ №65, 9-00
|
Фізична культура
|
Авраменко Наталія Василівна
Чаровата Ірина Миколаївна
Боняк Ірина Олегівна
Вовк Євгеній Петрович
|
22.
|
28.08.2017, ЗЗШ №65, 11-00
|
Шкільні бібліотекарі
|
Твердохліб Галина Миколаївна
|
І засідання
районних методичних центрів
працівників Шевченківського району
у 2017-2018 н.р. на базі ЗЗШ № 65 з хімії"
Фотозвіт проведення МО:
Вадим Грибков. ініціатор проекту ГО "ЄвроІн",
еко-навчальний проект "Кольорові Відра"
Методичні рекомендації
та інші матеріали
до викладання хімії
у 2017-2018 навчальному році.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
І засідання
районних методичних центрів
працівників Шевченківського району
у 2017-2018 н.р. на базі ЗЗШ № 65 з географії"
Фотозвіт проведення МО:
28 СЕРПНЯ 2017 РОКУ.
І засідання
районних методичних центрів
працівників Шевченківського району
у 2017-2018 н.р. на базі ЗЗШ № 65 з біології"
Фотозвіт проведення МО:
ПРЕЗЕНТАЦІЯ
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ.
Збірник навчальних програм курсів за вибором та факультативів з біології для допрофільної підготовки та профільного навчання, рекомендованих для використання в загальноосвітніх навчальних закладах. — Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2009. - 288 с.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ.
ПРОГРАМА З ПРИРОДОЗНАВСТВА
- 5 КЛАС,
БІОЛОГІЇ 6-11 КЛАСІВ
ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ
У 2017-2018 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ.
28 СЕРПНЯ 2017 РОКУ.
І засідання
районних методичних центрів
працівників Шевченківського району
у 2017-2018 н.р. на базі ЗЗШ № 65 з
основ здоров'я"
Фотозвіт проведення МО:
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ
УКРАЇНИ
Офіційний веб-сайт
Лист Міністерства №1/9-630 від 05.12.2014 "Про неухильне дотримання принципів гарантування свободи педагогічної діяльності вчителя"
Лист МОН України
від 27.07.2017 № 1/9-413
"Про деякі питання щодо організації виховної роботи у навальних закладах у 2017/2018 навчальному році"
- Міністерство освіти і науки України
- Наукове і методичне забезпечення освіти, Основна школа (Базова середня освіта), Післядипломна освіта,Позашкільна освіта і виховання, Початкова освіта, Психологічна служба та соціально-педагогічний патронат, Старша школа (Профільна середня освіта), Управління закладом освіти
- 2017/2018 навчальний рік
- Виховна робота
Якщо у вас не вантажиться онлайн перегляд документів, оновіть сторінку (клавіша F5) або натисніть тут.
Окремими файлами розміщуємо додатки до листа:
Додаток 1. Аналітичні матеріали щодо проблемних питань, що мають місце в дитячому середовищі (у додатку зазначено посилання на тексти програм і посібників, інформаційні матеріали:
- навчально-методичний посібник «Розбудова миру, профілактика і вирішення конфлікту з використанням медіації: соціально-педагогічний аспект» та спецкурс курсів підвищення фахової кваліфікації педагогічних працівників «Базові навички медіатора в навчальному закладі. Забезпечення участі жінок і дітей у вирішенні конфліктів та миробудуванні»;
- банери Національної дитячої «гарячої» лінії;
- програма гуртків та факультативів «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція» для учнів 7-10 класів ;
- посібник «Соціально-педагогічні основи захисту прав людини, протидії торгівлі людьми та експлуатації дітей», у якому представлені:
Для організаційно-методичного забезпечення викладання факультативних курсів працівниками психологічної службиМіністерство надсилало (лист від 06.06.2013 № 1/9-413) переліки програм факультативних курсів, курсів за вибором та спецкурсів для застосування в роботі працівників психологічної служби, рекомендованих для використання в початковій школі;
електронні переліки програм факультативних курсів для застосування в роботі працівників психологічної служби, схвалені для використання у загальноосвітніх навчальних закладах науково-методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (лист ІІТЗО № 14.1/12-Г-165 від 15.05.2013).
Зміст програм представлений у варіантах з кількістю 17, 35, 52 та 70 годин, які реалізуються за рахунок годин варіативної складової навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів.
Зазначений перелік програм розміщено на сайтах: www.mon.gov.ua, www.psyua.com.ua
На допомогу педагогічним працівникам, які працюють із дітьми групи «ризику», корисними будуть матеріали, розміщеними на Інформаційній онлайн-платформі «Центр знань», яка створена в рамках проекту Українського інституту соціальних досліджень ім. О. Яременка спільно із МБФ «СНІД Фонд Схід-Захід» за технічної підтримки Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ).
Державною установою «Український моніторинговий та медичний центр з наркотиків та алкоголю» Міністерства охорони здоров’я України підготовлено Національний звіт щодо наркотичної ситуації в Україні, в якому зазначається, що загальна кількість підлітків груп ризику, з урахуванням оновлених даних за 2015 р., оцінюється у 129 000 осіб віком від 10 до 19 років включно. Діти все більше потрапляють до груп ризику інфікування ВІЛ/СНІДом, і зусилля, що робляться з їхнього захисту, все ще не достатні.
У зв’язку із зазначеним вище, МОН України рекомендує продовжувати розроблення сучасних інформаційно-освітніх програм первинної профілактики залежностей та шкідливих звичок, включаючи заходи щодо залучення дітей та молоді до спорту, творчості, мистецтва, інших громадських заходів із пропаганди здорового способу життя та забезпечити подальше впровадження інформаційно-освітньої протиалкогольної програми «Сімейна розмова» для учнів 7-8 класів загальноосвітніх навчальних закладів.
Про те, як вчителям і батькам цікаво й зрозуміло донести підліткам інформацію про здоровий спосіб життя і безпечну поведінку – на порталі профілактичної освіти.
Додаток 2. Статистична інформація Національної поліції України “Стан організації діяльності підрозділів ювенальної превенції за 6 місяців 2017 року.
Додаток 3. Важливі пам’ятні та ювілейні дати 2017/2018 навчального року.
Перелік підручників і навчальних програм.
Міністерством освіти надано переліки навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих відомством для використання у початкових класах, основній і старшій школі, а також відповідні переліки для використання у школах з навчанням мовами національних меншин. Відповідний лист підписаний заступником міністра Павлом Хобзеєм.
У Міністерстві освіти звертають увагу освітян на те, що вказані переліки постійно доповнюватимуться новими назвами навчально-методичних посібників за результатами їх розгляду відповідними предметними комісіями Науково-методичної ради з питань освіти, а також оновлюватимуться з урахуванням терміну дії грифів і будуть доступними для ознайомлення в режимі онлайн.
Наказ МОН України
від 07.06.2017 № 804
"Про оновлені навчальні програми для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів"
І засідання
районних методичних центрів
працівників Шевченківського району
у 2017-2018 н.р. на базі ЗЗШ № 65 з економіки"
Фотозвіт проведення МО:
29 СЕРПНЯ 2017 РОКУ.
Публічне обговорення проектів програм інтегрованого курсу «Природничі науки» для 10-11 класів
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ТА ПРОЕКТ EDERA
HTTPS://WWW.ED-ERA.COM/MON-NATURE/
З 2018-2019 навчального року Державний стандарт середньої освіти і типові навчальні плани передбачають можливіть вибору школами інтегрованого курсу «Природничі науки» для 10-11 класів, які навчаються за суспільно-гуманітарним профілем. Робочі групи розробили 4 різних проекти програм.
Оскільки це абсолютно новий тип інтегрованої навчальної програми, який раніше не реалізовувався в школах, Міністерство освіти і науки разом з EdEra ініціювало додаткове публічне обговорення, щоб ознайомити громадськість з новими підходами та врахувати конструктивні коментарі.
Всі пропозиції, що були отримані раніше під час обговорення програм на сайті МОН, будуть враховані під час обговорення на платформі EdEra.
Комментариев нет:
Отправить комментарий